Найгучніші оплески українському поету

Серед усіх спогадів про Бориса Чічібабіна, серед великої кількості російських і харківських поетів пролунало українське слово Сергія Жадана. Його вірші супроводжувалися природною мімікою, жестами, а в голосі відчувалася якась печаль за людські долі, за невміння жити щасливо, за любов, яка залишається переписаною, недоговореною і багато-багато разів повтореною з тими ж помилками і непорозуміннями, які існують у вічності.

У першому вірші вибухнуло зображення любові в усіх її проявах, у філософсько-новелістичному стилі і швидкому ритмі. Він створив дивний образ північної ніжності і кохання. Присутні на заході студенти аплодували з великим захопленням і збудженням. У залі відчувалась легка для сприйняття атмосфера і прихильність до нового стилю автора.

У наступній поезії Сергій Жадан, ще зі швидшою ритмікою і сюжетом у гумористичному стилі поставив перед уявою слухачів життя простих людей Амстердаму та духовний занепад,що привів їх на територію Донбасу шукати пригод і наркотиків. Цей край зображений достатньо сатирично:

«Там сходить втіха на кожну хату
Церков Московського Патріархату
Дають уроки і славлять державу
Мануфактура і храми
Там контролюються профспілками
І співом ясніє колгоспна межа»

Усі сюжети супроводжувалися присутністю вищих сил, невеликими описами природи і мали трагічне закінчення.
Сергій Жадан пише на різні теми. Його поетичні та прозові тексти можна придбати майже в кожній книгарні міста. Але щось нове не завжди одразу сприймається позитивно, тому деякі журналісти надрукували про нього безглузді і абсурдні речі. То ж нехай його українське слово утверджує позитивізм в людях, а гумор розвіює усі негаразди людських стосунків і дає можливість задуматися над своїм життям і виправити усі його помилки.