У Харкові начхали на студентство!
Від Харкова виступило лише троє людей, хоча питань було більше, ніж всього було задано за весь час ефіру. Та, у цей же час, набагато більше уваги приділяли Києву та Львову. Може це тому, що більшість зібраних на площі м. Харкова була за Табачника? Чому в ефірі було показано плакати «Анти Табачник», а не показували ту кількість людей, яка виступала за підтримку?
Під час розмови Дмитро Володимирович не раз говорив про Всеукраїнську студентську раду при МОН України, але хтось дав слово представникам ВСР при МОНУ виступити? Чому під час обговорення студентських питань у студії не було представників студентства? Невже і тут все було так, як бажали редактори, а не думка студентства?
Від себе хочеться додати лише те, що з 21.00 вже була на місті зйомки, бажала виступити з думкою ВСР при МОНУ про ситуацію яка склалася наразі в державі. Харків урізали по часу, причина нікому не відома, нам залишається писати звернення та письма. ВСР підтримує ефективний механізм праці, ми виступаємо за розвиток студентської політики!
Також є ще одна думка про цей ефір, від Рябченко Тетяни, члена Колегії ВСР при МОНУ: «В цей вечір, незважаючи ні на дощ, вітер та холод, більше 200 небайдужих людей. Це є реальний показник активності молоді! Всі вони прийшли з різними думками: "ЗА Табачника", "Табачника - геть" або позиції нейтралітету. Що ми побачили під час ефіру? Харкову не давали слова, "годували" обіцянками негайно ж пускати в ефір, проте кожен раз слово надавалося Києву або Львову, де загалом ледь назбирали близько 50 людей. Чому? Моя особиста думка, тому що хотіли показати, що ВСІ в Україні настроєні проти Дмитра Володимировича. А це не так! Таке свідоме однобоке висвітлювання інформації на всеукраїнському рівні просто неприпустимо. Наша політика - це політика студентства і ми нікого з політиків не підтримуємо. Проте під час ефіру були грубо порушені права свободи слова та волевиявлення, які гарантуються нам Конституцією. Студенти мають право виражати своє ставлення, яким би воно не було, і це право ми будемо захищати!».
Чи була почута думка студентства, вирішувати Вам. Ніби то демократія в державі, але в той день цього не було помітно!