Харків’яни шукали опозицію у творчих образах Василя Стуса

Звісно, що термін “опозиція” постав в уяві літераторів неспроста, оскільки опозиційні літературні прийоми можна назвати протиставленням або іншою термінологією, її в літературній критиці існує в достатній кількості.

Термін “опозиція” був запроваджений в літературу на прикладі вірша Василя Стуса, в якому були наявні образи вогню і води, висоти і яру, весни і зими, життя і смерті, і все це поряд. Зорові образи, колористика і сама опозиція вірша дуже схожа на ту опозицію, яка формується в нашому українському політикумі.

Глибокий аналіз творчості Василя Стуса проводився паралельно з короткими розповідями про його життя, яке виявилося складним, з величезною кількістю відбитих на ньому совєтським терором шрамів і психологічних потрясінь. Присутні в залі прослухали вірші письменника в його власному виконанні. Деякі його вірші стали піснями, які з великим задоволенням співали члени культурно-мовного клубу “Апостроф”.

На вечорі була також присутня відома харківська поетеса і прозаїк Люцина Хворост. Вона дуже цікавиться творчістю Василя Стуса і намагається з’ясувати якомога більше питань про його життєвий шлях, про те, як це все відображається у його поезії тощо. Можливо, в майбутньому, опозиція віршів Василя Стуса у якійсь складній комбінації з опозицією українського політикуму відобразиться в творчості молодої письменниці Люцини Хворост.