Українські сили Харкова відзначили День Незалежності

У своїй проповіді владика нагадав про велику силу любові, яка здатна згуртувати і об’єднати людей заради вищої мети, заради збереження нашої незалежності і плекання своєї держави всупереч бажанням і прагненням недоброзичливців від сьогоднішньої влади. Владика побажав усім українцям в особі тих, хто зібрався на мітингу, віри в те, що наша держава таки набуде справжньої незалежності, і ми зможемо зберегти той дар свободи, що даний нам Богом, і правильно використати його заради блага нашої Батьківщини, яка повинна врешті стати соборною, самостійною державою.

Після урочистого покладання квітів, взяв слово голова ВО „Свобода” у Харківській області Ігор Швайка, який зачитав звернення до місцевих осередків націоналістичних та націонал-демократичних партій та організацій, в якому зазначив, що „Україна загрузла в болоті міжпартійних чвар учорашніх союзників, і сьогодні ми отримали той самий режим, який названо „кучмізмом”, але з яскраво вираженими антинаціональними ознаками. Для досягнення своєї мети щодо повної узурпації України регіоналам потрібно небагато – змусити націоналістичні та патріотичні сили чубитися між собою або вибрати так зване „менше зло”, яке вийшло з учорашніх націонал-демократів. Нашим же завданням у цих виборах є – не дати можливості „біло-синій чумі” захопити Харків і Україну”.

Але з огляду на те, що відбувалося далі в міжпартійних колах, можна припустити, що план Януковича-Азарова цілком вдався: вони і справді швиденько почубилися, але так само швиденько помирилися і продовжили мітинг. Над головами доповідачів майоріли стяги партії ВО „Свобода”, обласної громадської організації „Поступ”, „Зеленого фронту” та наші рідні синьо-жовті прапори.
На все це з висоти серйозним оком поглядав Тарас Григорович, ніби кажучи:
„Любітеся, брати мої,
Украйну любіте
І за неї, безталанну,
Господа моліте.”