Народні гуляння в День Незалежності

З самого ранку бічну алею саду Шевченка зайняв так званий „Весільний ярмарок”, на якому розташувалися крамарі зі своїми виробами: з вишитими рушниками та сорочками, поштівками, українськими віночками тощо. Ціни на всі ці вироби були чималими, зокрема, віночок можна було купити не дешевше, ніж за 50 грн, бо, мовляв, „ето ручная работа”.

Родзинкою „Весільного ярмарку” стало розплітання весільної фати завдовжки 113 метрів, щоправда, який стосунок це дійство мало до Дня Незалежності, лишилося загадкою. Тим не менше, харків’яни та гості нашого міста були в захваті, а у нас, як то кажуть, "все для людей".

Трохи в інший спосіб відзначала День Незалежності патріотично налаштована молодь, ядро якої складав місцевий осередок Спілки Української Молоді (СУМ), яка організувала ігри та забави для дітей та дорослих, роздаючи всім охочим синьо-жовті прапорці, стрічки, які можна було приколоти до одягу, та дитячі книжечки. Невдовзі навколо символічної сцени зібрався чималий натовп охочих навчитися українських танців та послухати українських пісень. Весело було не тільки учасникам ігор, але й спостерігачам, навіть англомовний гість із Кореї не припиняв дивуватися і не випускав свого фотоапарата з рук.

Після рухливих забав виступили харківські кобзарі, заспівавши хто веселих народних пісень, а хто сумних дум, потішивши натовп ексклюзивною для багатьох музикою та співом.

Виступали також молоді харківські поети зі своїми віршами. Крім цього, всі охочі могли в цей день навчитися робити українські традиційні ляльки-мотанки, отже це свято не залишило нікого байдужим, а головне, хоч трохи змогло долучити українців до їхніх традицій, показати багатство рідної культури.

Коли засутеніло, запалили ілюмінацію зі свічок. Відразу з’явився романтичний настрій, і водночас стало трохи сумно від того, що все колись закінчується... навіть свята.