Українські школярі не хочуть вчитися – чому?

 Основною причиною відмови від навчання у дітей є відсутність мотивації. Дитина навіть у 5-6 класі не завжди усвідомлює, з якою метою вона ходить до школи. Що вже казати про першачків..

За переконанням психолога школи Наталії Чуб, дитина в 6 років ще не готова до школи, тому що перебуває на тому етапі розвитку, коли потребує більшою мірою гри, а не навчання. Американські науковці встановили, що дитина такого віку повинна безперервно гратися іграшками не менше 30 хвилин на день. А коли ще додається завантаженість у школі, гуртку, прогулянки, підготовки уроків тощо, на гру просто не вистачає часу. Звідси – утома та інертність у навчанні.

Другою причиною небажання вчитися у дитини можуть викликати самі батьки, що намагаються максимально підготувати дитину до школи, навчаючи грамоти, письма та арифметики самотужки. Така дитина, всього навчившись вдома, починає відверто нудьгувати на уроках. Для неї стає аксіомою, що школа – це заклад, в якому нудно. І навіть коли починають проходити складніший матеріал, школяр уже не здатний реагувати на нього, а продовжує нудитися, пропускаючи все крізь вуха.

Директор школи Бойко Олександр Макагон пропонує у навчанні дошкільнят звернути більшу увагу на розвиток пам’яті, уваги, логічного мислення, вирізання з кольорового паперу і навіть відділяння рису від гречки, тобто задіяти весь той арсенал розвиваючих вправ, які здатні вигадати батьки. А от вчити читати, писати та рахувати до мільйона – зовсім необов’язково, і навіть шкідливо.

Адже, сучасні батьки теж перегинають палицю, намагаючись зробити з дитини „вундеркінда” в їхньому розумінні, а на виході отримують байдужого до навчання „двієчника”. І нарікання на те, „в кого він такий вдався” тоді будуть марними.

Якщо можливо, варто зайняти дитину в спортивній секції. Це і для здоров’я корисно, і , головне, відволікає дитину від комп’ютера та телевізора. Бо якщо школяр звикає до такого „дозвілля”, то це стає стилем його життя. Залежну від комп’ютерних ігор та телесеріалів дитину дуже важко мотивувати до навчання.

Якщо вже таке трапилося, то Олександр Макагон радить не гребувати і таким засобом виховання, як покарання, у тому числі й фізичне. Але обов’язково, щоб при цьому дитина розуміла, що карають її не за те, що вона погана, а за те, що вчинила погано, наприклад, не зробила уроків. І навіть не зважаючи на покарання, дитина повинна бути впевненою, що залишається завжди найдоржчою і найкращою для своїх батьків.