Чому мовчать "Співочі тераси?"
Четвер, 9 вересня 2010, 13:32
Очевидно, новій владі не подобаються українські пісні...
Рівно рік тому у селі Городнє на Краснокутщині відбувся перший етнофестиваль «Співочі тераси», що проходив за підтримки благодійного фонду «Ренесанс» та Краснокутської районної держадміністрації. З того часу багато що змінилося. Змінилося керівництво країни і області, змінився керівник Краснокутскої РДА, а разом з цим змінилася і культурна політика. Не зважаючи на ініціативи організаторів першого етнофестивалю «Співочі тераси», другий фестиваль так і не відбувся, хоча його проведення планувалося на початку вересня нинішнього року.
Про те, чому не була підтримана ідея фестивалю «Співочі тераси» і що втратила від цього мистецька Харківщина обговорювали за «круглим столом» . Зокрема, один з учасників цього заходу, Микола Пазич повідомив наступне: «Головна причина того, що цього року фестиваль не відбудеться, це те, що змінилася команда. Після виборів відбулася зміна влади і прийшли нові люди. І тому, на мою думку, потрібно було на багато раніше повідомляти про такі заходи, треба було будувати нові стосунки. І нам, як організаторам, треба було раніше вирішити ці питання. Адже без адмінресурсу такий захід провести не можливо. Наприклад, швидка допомога і МНС, електрифікація - це все не можливо зробити без підтримки місцевої влади. А з іншого боку, і місцеві мешканці повинні до цього відноситися більш згуртовано. Керівництво Краснокуцького району нам і не відмовило, проте воно не повністю розуміло про що йдеться, який там фестиваль. У мене склалося таке враження, що керівництво вирішило, що в селі можна провести липову халтуру: шарики, феєрверк і цього достатньо. Але в селах вже з’явився Інтернет і люди знають, що таке нормально організовані заходи. Люди вже почали розуміти, що таке якість, а що таке халтура».
У свою чергу ще один учасник розмови за «круглим столом», викладач кафедри народного співу Державної академії культури Віра Осадча наголосила на тому, що фестиваль "Співочі тереса" повинен мати продовження, як унікальне явище в сучасній культурі.
Віра Осадча: «Хочу сказати, що фестиваль «Печенізьке поле» - це добре, але для фольклору там відводяться окремі майданчики. Хоч такий фестиваль і називають етно, але на практиці виходить, що етнічного в ньому зовсім небагато. А фестиваль «Співочі тераси» був повністю присвячений українській культурі. Там були представлені не тільки носії фольклорних традицій, а й неймовірні можливості для голосу. Там виконувалися більше 5 годин пісні без мікрофонів, це взагалі неймовірно з точки зору акустики. Хоч цей фестиваль і був пілотним, ми всі спробували і, на мою, думку у нас вийшло зовсім не погано. Звичайно, були якісь пропозиції, які б ми у цьому році обов’язково урахували. Це, насамперед, стосується організації, того, щоб людей привезти і щоб були місця де могли посидіти люди похилого віку. Але саме там була атмосфера живого фольклорного спілкування. Це був справді справжній фольклор – комунікативна функція, функція культурного спілкування. Нам такі заходи дуже потрібні». Також учасники «круглого столу» поділилися своїми ідеями і напрацюваннями, які вони підготували для другого етнофестивалю «Співочі тераси» і висловили надію, що він обов’язково відбудеться у 2011 році.
М. Пазич: «На сцені «Співочих терас» можна зробити презентацію народних інструментів і на цьому побудувати другий фестиваль».
В. Осадча: «У кожного фестивалю повинна бути своя родзинка. Можливо потрібно втілити всі легенди, які пов’язані із співочими терасами. Все це дійство театралізувати, з напівмістичними моментами. Таким чином, занурюючись у різні епохи показувати різні пласти життя цього місця. І для втілення цього задуму у нас достатньо сил».
Матеріали за темою:
05 березня 2025
04 березня 2025
06 лютого 2025
14 грудня 2024
22 жовтня 2024
08 червня 2023
comments powered by HyperComments
