Харків – найбільше місто у світі на цій паралелі
На круглий стіл завітали викладачі, представники влади і священик.
Під час обговорення, було зазначено, що знаними постатями Харкова є Яна Кличко, Барабашов, Тринклер, Бекетов, Квітка-Основ’яненко, Шульженко.
Було запропоновано також створити енциклопедії дворян, купців, письменників, художників, релігійних діячів тощо, і не переобтяжувати історію військовими та політичними подіями.
З туристичного боку було запропоновано виховувати патріотизм у школярів і студентів шляхом впровадження обов’язкових екскурсій на теренах Слобожанщини і України.
Все це було б дуже добре, аби всі ці ідеї і зусилля не спрямовували на виховання молоді у дусі совєтської ідеології.
Адже декан історичного факультету ХНПУ ім. Г. Сковороди Світлана Бережна вважає, що необхідно наполегливо збирати усні дані про ветеранів Совєтсько-Німецької війни. А щоб краще і швидше ідейно інтегрувати українську молодь до Росії, пані Світлана вважає, що Харківську область у першу чергу треба розглядати не як частину території України, а як терени Воронежської та Курської губернії.
Представники туристичних організацій заявили, що студенти та школярі потребують нових форм засвоєння інформації. Найбільш доступними і дієвими в наш час вважаються ігри. Але з такими ідеями згодні далеко не всі працівники музеїв та викладачі. На їх думку, ставити клоуна, чи в якийсь інший спосіб розважатися перед древніми іконами чи картинами живопису недоречно і неправильно.
Але частково пропозиція була прийнята і можливо, в майбутньому, буде створено тематичний парк з історії Слобожанщини чи хоча б складено туристичний маршрут, починаючи від Харківської фортеці і Городища.
Директор Харківського художнього музею Валентина Мизгіна вважає, що для відновлення патріотизму, необхідно відновити садиби місцевих князів у Люботині. Крім того, пані Любов не має наміри віддавати якісь експонати у великі музеї чи арсенали.
На цьому етапі між учасниками круглого столу виникла невелика суперечка, оскільки багато маленьких музеїв більшою частиною стоїть під замком і є мало відвідуваними.
Та все ж у Харкові, за словами Валентини Мизгіної, науковий центр працює над створенням музейної педагогіки і відродженням невеличких музеїв.
Отець Михайло Пилипчук Православної Церкви Московського Патріархату теж уліз в обговорення методики виховання проросійського патріотизму у молоді на території України. Крім молитов і служб російською мовою, отець планує отримати більше часу на телебаченні для пропаганди чужої для українства церкви та її бачення української проблематики.
Представники влади погоджувалися з усіма пропозиціями і обіцяли допомогти з впровадженням конкретних планів та ідей у дію.