Харківські «сильноукраїнці» підставили Тігіпка

28 вересня конференція Харківської міської організації  «Сильної України» схвалила список кандидатів у депутати міськради та кандидатуру на посаду міського голови. Як і передрікали оглядачі, розрекламований ще влітку лідером партії Сергієм Тігіпком так званий «народний праймеріз» виявився відвертою передвиборною бульбашкою. Щонайменше так воно виглядає у виконанні харківських однопартійців віце-прем’єра-реформатора.

Протягом кількох літніх тижнів засоби масової інформації були переповнені рекламою перших в Україні внутрішньопартійних виборів (т.зв. «праймеріз»). Спочатку партійці в своїх осередках, згодом будь-які охочі громадяни через вуличні намети або Інтернет могли виставити бали «народним» кандидатам «Сильної України». Визначений таким чином рейтинг мав вплинути на перелік майбутніх кандидатів та їх місця у виборчих списках. Після схвалення цих самих списків виявилось, що розміщені на партійному сайті рейтинги ніяк не вплинули на позиції кандидатів у виборчій ієрархії «Сильної України».

Євген Гутков, який висунутий кандидатом в мери обласного центру, в партійних «праймеріз»  саме по м. Харкову взагалі не фігурує, а в загальнообласному голосування має лише п’ятий результат (11 %). Розміщення кандидатів у верхівці списку до Харківської міської ради теж геть не узгоджується з результатами власне партійного рейтингування. Про Є.Гуткова, який очолює і список теж, вже сказано. Володимира Демченка і Марії Морозової (відповідно друге та третє місця у міському партійному рейтингу) взагалі немає у першій десятці списку. Натомість там є пани Віктор Третьяков, гендиректор ВАТ «Харківський підшипниковий завод», Роман Яровой, перший заступник гендиректора ТОВ «Харківоптторг»  та Єгор Доровський, перший заступник директора компанії « Вертекс», які ні в міському, ні в обласному партійному рейтингу взагалі не фігурують. 

Чому демократична американська процедура дала такий суто вітчизняний  результат, хай пояснюють лідери «Сильної України». Одне ясно – бутафорські праймеріз  не мали жодного вирішального впливу на формування виборчих списків партії. Партія Сергія Тігіпка суто по-реформаторські почала дурити виборців ще до дня виборів.