Гуртожиток заводу залізобетонних конструкцій №5 продано разом із людьми

Мешканці гуртожитку, що знаходиться за адресою проспект П’ятдесятиріччя СССР, 46 в паніці. Приміщення, в якому вони проживають у документах записано не житловим, а цеховим.

На заводі залізобетонних конструкцій деякі мешканці пропрацювали більше 30 років, і вважають своє житло заробленим у чесний трудовий спосіб. Тепер їх щодня непокоїть те, що їх можуть у будь-який день виселити на вулицю.

(Ззовні будинок будинок виглядає досить непогано)

Разом із людьми старшого віку прописані в цих гуртожиткових квартирах їхні діти. Паспортистка, яка опікується гуртожитком веде прийом не території заводу залізобетонних конструкцій №5. За словами мешканців, ця людина категорично відмовляється прописувати в квартирах навіть тих, що були приписані та мешкали там від народження, а потім після шлюбу просто змінили прізвище. Аби врегулювати своє питання такі дівчата були змушені бігати по кілька місяців до паспортного столу та кабінетів різних чиновників.

Комендант гуртожитку теж не на боці людей. Коли мешканці попрохали відчинити горище, аби оцінити стан даху над своїми квартирами, їм було відмовлено. Навіть ті, у кого вже починає капати зі стелі, теж не має права вийти нагору і хоча б на найближчий час як-небудь залатати дірку.

(Так виглядає подвір'я гуртожитку)

За комунальні послуги мешканці такого гуртожитку сплачують більше ніж в елітних будинках. За квартиру та електроенергію люди сплачують на рахунок заводу залізобетонних конструкцій №5, а за воду, каналізацію та інші види послуг уже конкретно на рахунки відповідних служб. Мешканці вимагають перевести їх рахунок , аби вони мали можливість напряму сплачувати у Харенерго, оскільки за такої системи як зараз, завод не вчасно перераховує кошти, а потім відповідні служби за нібито наявні борги уже неодноразово на кілька днів вимикали світло.

Деякі мешканці за власний кошт придбали і встановили лічильники на електроенергію, але реєструвати їх відмовляються.

Люди зверталися до  Геннадія Кернеса, аби він посприяв у справі приватизації будинку його мешканцями.

За словами мешканців гуртожитку, під час таких прийомів, Геннадій Кернес прямо при них телефонував директору заводу залізобетонних конструкцій №5 і запитував, куди йому відправити тих громадян, що звернулися до нього за допомогою. Так на цьому усе й закінчувалось. Проблема і до сьогодні залишилася невирішеною.