ВУХа в дворику Літмузею. Зураб Аласанія: “Четверта влада чи п'ята колона?”
Для пошуку відповіді на це запитання почали з простого: визначення дефініцій, роз’яснення видів медіаресурсів і певної статистики. Як стверджує Зураб Аласанія, канали, як засоби масової інформації, не такі уже і “масові”. За останніми даними, уже тільки 70 відсотків населення сприймають новини по телевізору, 30 відсотків — через Інтернет. І це число тільки збільшуватиметься з часом. Як виявилося в ході вгадування аудиторією числа, в Україні 834 канали. Прибуткові з них всього верхня трійка по топовості перегляду. Для чого ж необхідні і чому існують всі інші канали? Насамперед, вони поділяються за видом власності на державні, комунальні і приватні. Як дружно вирішили всі присутні, жоден із цих видів не можу бути четвертою владою уже за своїм призначенням. Адже державні, як і комунальні ЗМІ в більшості підкоряються місцевій/державній владі, а приватні — так само відстоюють особисті бізнес-інтереси власника. Тому, на думку Аласанії, журналістика ніколи не буде четвертою владою, поки буде залежна від чиїхось інтересів. А “продаватися”, за його словами, рано чи пізно доводиться всім журналістам. І залежати від редакційної політики чи виконувати “заказуху” і “джинсу”.
Майбутнє, як зазначає Зураб, не у журналістики в класичному її значенні, а чогось подібного лежить в Інтернет-просторі, частково в цифровому телебаченні, оскільки вільних частот уже і так обмаль.
Не являється журналістика і п’ятою колоною, оскільки журналісти — ті ж самі громадяни, і ніякого підриву влади лише силами журналістів, як медіаторів інформації ніколи не буде, та і непотрібно.
Скептичною була думка лектора про громадянську журналістику. За його словами, це як “народна медицина” -- не факт, що лікує, але буває небезпечна. Звісно ж, він не заперечує що кожен являється носієм медіа, однак професіонали можуть краще розкрити проблему, ніж аматори, а блогінг поки не вийшов на такий рівень, щоб замінити професійну журналістику. Бо жоден блоґер не робить якісного аналізу минулого та прогнозів на майбутнє. Так само скептично ставиться Зураб Григорович і до варіанту фінансування ЗМІ через гранти. Хороший футуристичний варіант фінансування дійсно об’єктивних ЗМІ він бачить в оплаті послуг журналістів самими ж користувачами інформації, власне, населенням через систему краудфандінгу.
Такими думками поділився із слухачами Зураб Аласанія. Щодо самого заходу, то це проект, котрий розпочали в Україні минулої весни зі Львова. Формат — це завжди відкритий простір, цікавий лектор та активна бесіда учасників та лектора. Ідея в тому, аби залучити не тільки молодь а й людей старшого віку до цікавих лекцій неуніверситетського характеру. Організатором виступила Фундація регіональних ініціатив (ФРІ), а саме Павло Стех, котрий стверджує, що цього дня одразу в п’яти містах України відбулись аналогічні ВУ, тільки з різними темами виступів.
У Харкові на ВУ зібралося близько 40 слухачів.
