Дмитро Шабанов розповів про природу людини з точки зору природнонаукового підходу

Перш ніж перейти до основної теми, він порівняв гуманітарний та природонауковий підходи оцінки соціальної дійсності, в тому числі тлумачення природи людини та її поведінки. Згідно гуманітарному підходу людські якості пояснюються волею – її власною, волею інших людей чи самого бога. А з точки зору природонаукового підходу вони пояснюються її індивідуальною, популяційною та видовою історією. Під час своєї лекції Шабанов звертався до цього порівняння неодноразово. До речі, до гуманітарного підходу свого скептичного ставлення він не приховує.

В своїй лекції чимало уваги він приділив такому поняттю, як альтруїзм (який, наприклад, демонстрували майданівці в Києві коли йшли під кулі). Згідно гуманітарному підходу альтруїзм – це здатність індивіда жертвувати своїми інтересами заради ближнього. Згідно природонауковому – це поведінка особи, яка знижує свою пристосованість та підвищує її в інших осіб. З точки зору Шабанова, поведінка людей на Майдані мала саме біологічні передумови.

Пане Дмитре, як ваше оточення ставиться до природонаукового підходу оцінки дійсності?

В цьому плані мені дуже просто. В коло мого спілкування входять люди, які в багатьох відношеннях схожі на мене. І розходження точок зору стосуються виключно деталей, а не основних тем. Чи є противники подібного підходу? Їх безліч. Чим вони мотивують своє негативне ставлення? Це краще запитати у них самих. Я думаю, весь негатив випливає з того, що вони не вміють користуватися мозком. Вони просто пояснюють все якось інакше.

Чи можливо пояснити всі явища дійсності цим підходом?

Пізнання світу дуже своєрідне явище. Існує багато задач, які ще потрібно розв’язати. Інша справа, що відмовляючись від цього підходу, ми дуже програємо. Але наука не є всезнанням. Це механізм для отримання знання, яке заслуговує довіри, вироблення оптимальних припущень та пояснень.