«Від булави – до балаклави»: в Харкові обговорювали власну національну ідентичність

Мета заходу – розкрити вплив історії козацької доби на сучасну ідентичність Слобожанщини. «Іноземні журналісти та різного роду експерти часто запитують: «чому в Харкові не так як на Донбасі», – розповіла Наталка Зубар, – це цікаве питання. Одна з відповідей – це наша історія. Харків виник як козацька фортеця. І, власне, вся Слобожанщина була фронт’єром оборони наших земель від нашестя ворогів. Нажаль, пройшло скільки років і ми опинилися в тій самій ролі. Ми знову фронт’єри».

Щоб краще розкрити сутність харківської ідентичності, організатори влаштували цикл освітніх лекцій з історії та культури Слобожанщини. Лекції зачитали Сергій Петров, Михайло Красіков, Валерій Романовський, Віталій Овчаренко та Галина Железняк. Запам’ятався захід і виступами митців – Сергія Жадана, ансамблю стародавньої пісні «Хорея козацька» та українського композитора Юрка Фединського.

Також в рамках заходу відбулося відкриття виставки «Народна війна 1917-1932 рр.». Матеріали, розміщені на тих плакатах, свого часу були опубліковані в книзі Романа Круцика «Народна війна». Експозиція розкриває антигуманну сутність більшовицького окупаційного режиму та героїчну боротьбу українських повстанців проти нього. Наприклад, на виставці подані статистичні дані про кількість збройних повстань та стихійних селянських  виступів проти комуністичною влади, кількість відомих та невідомих повстанських загонів, які боролися проти окупантів тощо.

«Виставка є невеликою частиною більш ніж 10 тисяч сторінок матеріалів із архівів СБУ, які отримав Роман Круцик в силу свого досвіду та зв’язків, – розповів Віктор Кисіль, голова ГО «Альтернатива», – для переважної більшості істориків цей матеріал був недоступним. Я сам був надзвичайно вражений тим, якими є ці документи. Бо доживши до своїх 40 років, я навіть уявлення не мав що планомірно, рік за роком знищувалися українці – від простих селян-гречкосіїв до представників інтелігенції».

Віктор Коваль наголосив, що зараз конче необхідно знати свою історію. Адже те, що забувається – воно обов’язково повториться в майбутньому. На його думку історія, яка представлена на плакатах, повторилася знову.