Де взяти кошти на допомогу ВІЛ-інфікованим?

Мова в першу чергу йшла про організації, які надають допомогу ВІЛ-інфікованим. На даний момент вони фінансуються міжнародними спонсорськими програмами. Проте 2016 року ці програми припинять діяти на території України і подібні організації залишаться без грошей. В результаті чого ВІЛ-інфіковані можуть залишитися без необхідної допомоги.

«Ми спільно з Мережею ЛЖБ та Інститутом розвитку суспільних інновацій вирішили підійти до цієї проблеми комплексно, – розповіла Надія Савинська, координатор проекту «Розширення доступу регіональних спільнот ЛЖВС до місцевих фінансових ресурсів (...)»,– ми розуміємо, що існує безліч благодійних організацій, які надають якісні послуги населенню. Відповідно до цього їм можна надати доступ до бюджетних коштів. І громадськість має лобіювати це питання. Щоб область приймала ці рішення і через конкурси проектів виділяла гроші для благодійних організацій, які надають допомогу незахищеним верствам населення».

За словами представника Харківського відділення «Мережі ЛЖВ» Сергія Дмитрієва, на сьогодні в Харкові зареєстровано 3 тисячі ВІЛ-інфікованих. Їх реальне число може бути в 3 рази більшим. Це пов’язано з тим, що чимало людей навіть не думають перевірити себе на наявність ВІЛ-інфекції, адже просто не асоціюють себе з тими, хто може заразитися цим вірусом. Хоча за останніми даними близько 52 відсотків заражень ВІЛ приходиться на незахищений статевий акт. До того ж, ВІЛ-інфіковані нерідко не бажають реєструватися через наявну дискримінацію та страх розголосу. Ця тенденція особливо поширена в невеликих містах, де медичний персонал сам може розповсюджувати інформацію про інфікування (що є розголошенням лікарської таємниці). На думку громадських діячів, зі стигматизацією потрібно боротися, в тому числі грамотним інформуванням. Але воно, нажаль, в нашій країні нерідко проводиться доволі незграбно та неякісно.