Чому потрібна ротація бійців на фронті?

Причина зрозуміла. Потрібен відпочинок героям.

            Але попри відпочинок є ще одна вагома причина потреби ротації. Це причина санітарно-гігієнічна.

            Не треба забувати історії. А історія береже дуже досадні факти. Українську Галицьку Армю під час російсько-української війни 1918-19 років вибито з числа учасників борні завдяки епідемії сипняку, яка поширилась серед бійців УГА завдаки заходам Леніна і Троцького.

            Практично сипняк паралізував сили УГА від активної участи у боротьбі за незалежну Україну. Червона Москва, на ділі, вдалася до бактеріологічної війни.

            У тодішніх умовах – за відсутности необхідних санітарно-гігієнічних установ навіть ротація не могла б змінити несприятливих обставин. Невідомо й те, чи мала УГА кадри для ротації.

            Сьогодні обставини інші. Ротація бійців цілком можлива і бійці, які підпадуть під ротацію, цілком певно можуть пройти необхідні санітарно-гігієнічні процедури.

            Сучасні інформаційні джерела не наводять жодних даних про небезпеку епідемії тифу. Але така інформація може виникнути кожного фронтового дня, і що

страшніше, обставини можуть бути катастрофічні. Головне, що ворог може вдатися до відомих йому способів поширення хвороби.

            Тому керівництво України не може зволікати з ротацією частин, задіяних в АТО.

            Частини для ротації мають добиратися рівної бойової якости. Найкраще було б, якби Міноборони, посилаючи формування на фронт, одразу готувало б їм ротаційну заміну. І між активною бойовою частиною і ротаційною заміною існували б постійні контакти. Мусів би існувати і графік ротації. На жаль, цього не  передбачено. Але це не значить, що від ротації треба взагалі відмовитися.

            Ротація – це одна із запорук перемоги.

            Її треба провести, хай у яких несприятливих умовах перебувають збройні сили.

            На війні треба вміти виходити із скрутних обставин. Скрутні обставини ніколи самі не зникають, їх треба вміти розв’язувати.

Кінець воєнних дій нібито вирішує зброя. А коли подумати, то головний чинник у війні – це Розум. 

            Отже, думаймо, панове, наділені владою. Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.