Харків‘яни вшанували пам‘ять жертв Голодомору (фото)
В Молодіжному парку біля Хреста, встановленого на честь жертв Голодомору, відбувся спільний молебень. В ньому взяли участь представники різних конфесій – Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної, греко-католицької та католицької церков. Харків‘яни покладали до хреста квіти, колоски, хліб, запалювали свічки та лампадки. Потім вони колоною рушили до площі Свободи, де приєдналися до вкладання хреста зі свічок.
Володимир Чистилін: «Я хочу сказати що ми сьогодні вперше зібралися на майдані Свободи без Леніна. Так харків‘яни вперше вшанували жертв Голодомору. Але нам треба позбутися не тільки пам‘ятників: в нашому місті є вулиця Петровська¸ Чубара, Косіора, є бюст Постишева. Це люди які, власне, зробили Голодомор. Про це нам, харків’янам, потрібно добре пам‘ятати. Мене дивує що тут так мало людей. Харків був столицею Голодомору. Це на генетичному рівні залишається. Ми все це відчуваємо і досі. Це суспільство ще не проговорило цю тему. Ющенко намагався щось робити, але якось незграбно виходило в нього натиснути владою на цю ситуацію. Можливо, він надломив десь суспільний дух вшанування цієї події. Якщо ми цього не переживемо, не проговоримо, не усвідомимо, то просто не зможемо рухатись далі».
Ольга Мостова: «Я вже багато років вшановую цей день. Я віддаю шану загиблим, замордованим, закатованим в часи трьох Голодоморів. Я знаю цей день в історії, я його пам‘ятаю. І нажаль, можу засвідчити що в багатомільйонному місті Харкові вийшло дуже мало людей. Це ганьба для Харкова. Мені це болить, мені це прикро. Тому що Харків – це столиця Голодомору, це схід України. І найбільше людей було вбито саме тут. Нажаль так сталося, що дуже мало харків’ян приділяє цьому увагу».
Оксана Середкіна: «Про всі важливі дати історії, якими б вони не були, потрібно пам‘ятати. Про всі перемоги і всі поразки. А це така подія, яка залишила шрами нашому народові, яка знищила скільки наших співгромадян. Вона не може залишатися без пам‘яті. Пробачте якщо я скажу банальні слова, але інакше про це сказати не можна: якщо народ втрачає пам‘ять, то він втрачає свою ідентичність. Але якщо суто для мене, то це ще проблема справедливості. Ми повинні про це говорити, ми повинні вимагати справедливості щодо себе. Це визнання того що Голодомор дійсно був геноцидом, що то були страшні події. Це просто елементарна справедливість. Зло має бути покараним. При чому не скільки фізично, скільки морально».
До четвертої години вечора харків‘яни завершили викладання хреста. Опісля вони приєдналися до всеукраїнської хвилини мовчання.
