Інформаційні технології можуть стати в нагоді українським агрономам

За його словами, в Інституті охорони ґрунтів України зараз задіяно 937 наукових працівників. Вони кожні 5 років проводять моніторинг земель сільськогосподарського призначення, який охоплює площу 20 мільйонів гектарів. Інститут діє вже 50 років. Це дає можливість бачити все, що робиться з ґрунтами України. Всі зібрані дані згодом наносяться на електронну карту.

«Якщо ми проводимо агрохіманаліз ріллі, то ми наносимо на карту основні показники, –розповів Ігор Яцук, – це кислотність, азот, фосфор, калій та гумус. За допомогою таких даних агроному досить легко нею користуватися. І він може заощадити близько 15-20 % агрохімдобрив та збільшити врожайність також до 20 %. Іншими словами, це десь 30-40 % чистого прибутку».

Також він зазначив, що сьогоднішній день діє сервер, на який вводяться дані щодо стану ґрунту за останні роки. На ньому можна знайти будь-яку інформацію. Це дає можливість сільгоспвиробнику дізнатися що робилося з ґрунтами останні 50 років. Завдяки цьому він буде знати як діяти далі щоб отримати максимальну ефективність від сільськогосподарського виробництва».

«Є ще одна тема моніторингу, яка відповідно проводиться нашим інститутом, – заначив Яцук, – для кожної області вказана своя кількість моніторингових ділянок. Це так звана кластерна система. Подібна діє у Франції. Україна єдина держава, яка об’єднала загальний моніторинг ріллі та кластерну систему. Наприклад, німці проводять загальні обстеження. Французи використовують тільки кластерну систему. В кожному регіоні є певна кількість моніторингових ділянок, кожна з яких прив’язана до системи координат 1963 року. І кожний рік збираються зразки ґрунту та рослинності на даній ділянці. І такий аналіз проводиться вже 50 років. Ми єдина країна з таким терміном моніторингу. Після нас йде Німеччина, де тільки протягом 30 років моніторяться ґрунти подібним чином».