Група істориків «Харків: нові імена. Топ – 200» надала в Харківську міськраду пропозиції з перейменування топонімів міста
Душу міста, поза сумнівом, відбивають назви вулиць, які повинні нести пам'ять про людей, які жили в Харкові, про тих, чия діяльність зробила значний вплив на харків'ян, про знакові події в житті України і світу.
«Тому ми розпочали цю роботу із складання банку даних про людей і події, які гідні бути зафіксовані в топонімії міста. Він складається з трьох блоків: 1) видатні Харків'яни і Слободяни /події; 2) видатних особистості, які народилися і жили в Україні/події; 3) видатні світові знаменитості/події і містить 200 позицій з біографічними даними по кожній».
У процесі роботи історики прийшли до переконання, що не все, пов'язане із старими, історичними назвами, може бути однозначне до лиця модерному Харкову. «Тому ми пропонуємо не зациклитися на ностальгії за минулим, не потонути в потоці сентиментальних переживань. Крім того, ми вважаємо, що не можна міняти все, наслідуючи одну лише букву закону. Адже тоді можна втратити пам'ять про тих людей, які зробили багато для розвитку міста, перетворення його на сучасний мегаполіс: упродовж усього ХХ ст. урбанізація була найважливішою складовою частиною змін, які створили нинішній Харків».
Історики вважають, що бажано максимально «прив'язати» вулиці, площі, провулки, узвози, в'їзди до імен і прізвищ людей, за можливістю уникнути абстрактних, безликих, «ніяких» назв.
Крім того, фахівців підготували реєстр вулиць, які підлягають перейменуванню в першу чергу і історичні довідки з аргументацією, чому потрібно відмовитися зберігати або навпаки, зберегти ту або іншу назву на мапі міста.
Міська топонімічна комісія, як випливає з обнародуваного 9.11.15 списку з 172 пунктів, врахувала 40 назв (з них 20 імен людей, яких ніколи не було на мапі Харкова), запропонованих групою істориків, а це близько 22%). У списку з 172 назв враховані і пропозиції інших груп, які вели паралельно роботу з групою істориків, з міською топонімічною комісією. Усе це, на погляд спеціалістів, звичайно, позитивно, оскільки чим більше думок, тим краще. А монополією на висунення пропозицій з перейменування ніхто володіти не повинен.
10.11.15. пройшли топонімічні слухання по районах міста, які залишили подвійне враження, виявили напрями, за якими слід продовжувати працювати.
Координатор групи доктор іст. наук, проф. завідувач кафедри українознавства ХНУ імені В.Н.Каразина Дмитро Чорний наводить такі приклади. «Так, на слуханнях в Дзержинському районі увазі громади в числі інших було запропоновано перейменувати вул. Червоного Льотчика в «Товстівську». Президія пояснила, що йдеться про повернення вулиці старої назви, пов'язаної з увічненням пам'яті великого російського письменника Л.Толстого. Проте у присутніх викликав здивування той факт, чому запропоновано написання, що суперечить ідеї перейменування, - адже будь-якою мовою світу, у тому числі українською письменник Толстой буде «Толстим», але ніяк не «Товстим».
Крім того, в Харкові вже є вулиця «Лева Толстого» недалеко від ТЦ Барабашова, вона йде паралельно вулиці Якира. Можливо, тому на слуханнях в районі не було підтримано перейменування. Чи ще приклад. У списку Жовтневого району запропоновано перейменувати пров. Тарханівський. Проте він відповідно до закону не підлягає перейменуванню.У списку, запропонованому на міських слуханнях 11.11.15 від міської комісії, було внесено пропозицію перейменувати проспект Косіора і вулицю Червоноармійську в «Олександрівський» проспект і «Олександрівську» вулицю. Подібний крок, будь він прийнятий, створить неймовірну плутанину. На жаль, є ще багато прикладів того, що списки потрібно допрацьовувати. Але головне, необхідно інформувати громаду, у тому числі створити можливість інтерактивного спілкування за темою топонімії міста. Один з варіантів здійснення такого спілкування розроблений нами.
У цілому ж вважаю, необхідно процес перейменування зробити культурницьким проектом, максимально інформувати жителів міста, що припускає залучення широкого кола наукової громадськості з середовища істориків, культурологів, психологів, філологів», - повідомив науковець Дмитро Чорний.
Координатор групи, доктор іст.наук, проф. зав.каф. українознавства ХНУ ім. В. Н Каразина
Д. М. Чорний
