Як власними силами робити зміни в системі?

Анастасія Лєухіна, голова атестаційної комісії Національної поліції України розповіла, як людина в межах власних сил та можливостей може зробити життя навколишніх трохи кращим та комфортнішим. Таких людей, які намагаються змінити суспільство на краще, вона асоціює з нервом в людському організмі. Адже вони, відчуваючи певні негаразди, здатні відкрито про це заявити.  

«Коли ми не висловлюємо свого обурення, ми не даємо системі змінюватися, – підкреслила Анастасія Лєухіна, – ми просто не даємо їй можливості вижити там, де вона це може зробити. Я би хотіла привести декілька таких прикладів як же можна бути таким «нервом». І при цьому не псувати власні нерви. Як дбайливо ставитися до себе та до системи».

Вона привела декілька прикладів, як люди за допомогою активних дій змогли покращити певні аспекти суспільного життя. Наприклад, Лєухіна згадувала хвилю суспільного обурення щодо водійських навичок нової поліції. Але замість того, щоб виказувати своє невдоволення, її знайомий вигадав інший спосіб вирішення цієї проблеми.

«Що він зробив? Він організував команду волонтерів, інструкторів з водіння, які погодилися допомогти, – розповіла Анастасія Лєухіна, – вони провели декілька чудових майстер-класів для патрульних з безпеки дорожнього руху. І в підсумку, вони зробили індивідуальну оцінку кожного патрульного. Можливостей та коштів провести повноцінні курси у них не було, але вони провели оцінку кожного патрульного. І в результаті цього, патрульна служба отримала рейтинг, який продемонстрував, хто краще всіх водить. Вони могли рівномірно розподілити цих співробітників по кожним змінам. Для того, щоб удостоїтись, що найкращі водії сіли за кермо. А самі патрульні отримали індивідуальні рекомендації щодо того, чому їм потрібно навчитися.

Проте іноді для позитивних зсувів достатньо написаних листів чи телефонних дзвінків. Анастасія Лєухіна згадувала, як вночі їхала по трасі, яка була лишень частково освітлена. Вона зателефонувала куди потрібно і повідомила про цю проблему. І як результат – всі ліхтарі потім працювали як слід. Згадувала вона й інший досвід, болісний для кожного, чия дитина потрапила до реанімації. Жінка колись сама опинилась в такій ситуації. Як відомо, до реанімації не пускають родичів пацієнта, навіть якщо він – малолітня дитина. Лєухіна порівнювала реанімацію з в’язницею. Щоб якось вирішити цю проблему, вона написала листа міністру охорони здоров’я. Він пообіцяв щось змінити в цій ситуації. І як результат – декілька днів тому у Верховній раді з’явився проект щодо доступу родичів до реанімації.