Деякі вулиці Харкова носять імена терористів

При цьому такі нави формально не підпадають під чинний закон про декомунізацію, адже ті люди не мали жодного стосунку до совєтської влади. Мова йде про такі топоніми, як вулиця Халтуріна, Перовської, Віри Фігнер, Олександра Ульянова, провулок Желябова, Каракозова та Калябіна. Про це розповіли представники Харківської топонімічної групи під час своєї прес-конференції в Kharkiv Today.

«Справа в тому, що топоніміка певною мірою демонструє цінності, які підтримує суспільство, країна та держава, – розповів Сергій Жуков, координатор ХТГ, – ми з вами живемо на вулицях міста, які в більшості випадків отримали назви за совєтських часів. І справа у тому, що в нашому місті є вісім вулиць, які носять імена терористів ХІХ – початку ХХ століття. Ці люди з точки зору закону залишаються під питанням. Адже більшість з них не застала совєтської влади, у її встановленні участь не брала, членами комуністичної партії не була. Але практика політичного терору, публічних терактів, вибухів в громадських місцях зародилася в Російській Імперії. Більшовики, аособисто Ленін, цю практику застосували та схвалювали. А також сакралізували терористів, на совісті яких були невинні жертви».

Сергій Жуков пригадав теракт Степана Халтуріна, члена руху «Народна воля», вчиненого 1880 року в Зимовому палаці. Тоді загинуло 11 чоловік і 56 було скалічено. При чому цар Олександр ІІ, проти якого планувався замах, не постраждав. Жуков назвав Халтуріна піонером у сфері терору такого ґатунку і підкреслив, що називати вулиці іменами терористів є аморальною практикою, які б цілі ті свого часу не переслідували. «Я думаю, що навряд комусь захотілося назвати вулицю в честь якогось маніяка чи вбивці, – додавав він, – але це також наша історія. Як то кажуть, Чикатило також наша історія. На жаль».