В Україні люди з інвалідністю продовжують стикатися з дискримінацією

«Цьому є чимало підтверджень, – розповіла вона, – достатньо відкрити будь-яку газету, будь-яке інтернет-видання, то обов’язково ви знайдете там мову ворожнечі. Що пов’язана з якимись національними ознаками чи етнічним походженням. І про людей з інвалідністю в тих же засобах масової інформації пишуть достатньо дискримінаційною мовою. Це ті ж терміни. Наприклад, улюблений – «люди з обмеженими можливостями»».

За словами експертки, тут потрібно говорити не про обмежені можливості людей з інвалідністю. Мова йде про обмеженість оточуючого середовища і ті бар’єри, з якими в ньому доводиться їм стикатися. «І прикладів того, що у нас далеко не інклюзивне суспільство, дуже і дуже багато. Я на даний момент, наприклад, є головою координаційної ради Коаліції проти дискримінації. І вона в своїх звітах постійно фіксує численні факти дискримінації, що відбуваються в нашій країні».

Дискримінація також проявляється і в порушенні прав людей з інвалідністю. «Тобто, той факт, що людина не може повноцінно проголосувати на виборах – це дискримінація у її виборчих правах за ознакою інвалідності, – підкреслила Марія Ясеновська, – те, що людина з інвалідністю дуже часто не може отримати якісну освіту і вимушена навчатися в закладі інтернатного типу – це також свідчить про таку ж саму дискримінацію. Також порушується таке базове право, як приватність. Через те, що у людини є інвалідність. Деякі особи через це вважають, що можна порушувати її особистий простір під час спілкування. Чи розглядати її виключно як пацієнта, з яким можна робити все, що завгодно».

Детальніше в інтерв'ю, яке вийде згодом.