Декомунізаційні реалії: на площі Ленона стоїть пам'ятник Шевченку
Це пов'язано з двома чинниками: малою поінформованістю про прийняті зміни та тим, що сам Ленон ніякого відношення до міста не мав.
Про це розповів керівник проекту "Усвідомлений вибір" Віталій Носачов. За його словами, це одна з центральних площ, до того ж на ній встановлений пам'ятник відомому українському поету Тарасу Шевченку.
"Звичайно, що таке перейменування викликало неоднозначну реакцію з боку проукраїнських активістів, - розповідає Носачов. - Але, з іншого боку, це була ініциатива від групи молодих людей, близьких до нової міської влади, які хотіли таким чином привернути увагу до міста"
Він вважає, що своєї мети вони досягли, адже площа Ленона набула великого розголосу як в Україні, так і за кордоном, бо розповісти про "цікавинку" з'їхались ЗМІ центральних телеканалів декількох країн.
Сам процес перейменування викликав негативну реакцію ізюмчан через малу обізнаність.
"І в цьому провина міської влади, - говорить активіст. - Як такої роз'яснювальної кампанії не було, люди не розуміли, чим загрожує їм таке перейменування, чому саме такі назви отримали певні вулиці"
Тому справу в свої руки взяли місцеві активісти, які створили проект "Усвідомлений вибір", спрямований на інформування населення міста стосовно кампанії перейменувань геонімів міста в рамках декомунізації. Підтримав проект Міжнародний Фонд "Відродження".
"В цьому році ми проводили конкурс проектів, покликаних об'єднати громади. Він охоплював не тільки Харківську область, а й Полтавську, Сумську та територію звільненого Донбасу, - розповідає керівник Східноукраїнського представництва МФ "Відрождення" Олена Розсказова. - Але більшість з поданих заявок передбачали проведення дискусійних клубів, створення навчальних програм. Найбільш масштабним, цікавим та інноваційним виявися проект ізюмчан"
Він був направлений на донесення до жителів міста, що "декомунізація" і перейменування проводилися, у першу чергу, в інтересах самого міста, відродження його історичної пам'яті, створення з безликого "радянського" міста, унікального, креативного і в той же час історичного центру Слобожанщини.
Проект з обізнаності передбачав декілька етапів: проведення опитування, створення пам'яток з приводу кожної особистості чи місця, назву якого отримали вулиці. Крім того, була створена план-схема міста з позначеними на ній перейменованими вулицями та інформацією про історичні пам'ятки міста.
Про ще одну особливість проекту розповів голова "Громадської ініціативи "Ізюмський шлях" Микола Адіханян: "Було розроблено та виготовлено таблички на будинки, що розповідали, в честь кого чи чого названа та чи інша вулиця. Виконали ми їх в тому ж архітектурному ансамблі, що і таблички, які були замовлені міським управлінням ЖКГ в рамках виконання "Закону про декомунізацію". Вони також містили "новинку" - QR-код. Тобто можно було зісканувати його та одразу потрапити на відповідну сторінку ВІкіпедії"
Але, за словами Адіханяна, міська влада не досить схвально сприйняла цю ідею, тому з будинків, які перебувають у комунальному підпорядкуванні, активісти переключились на приватний сектор. До речі, за словами активіста, одна з табличок буде розміщена на будинку його батьків. Раніше ця вулиця носила назву рядянського діяча Сергія Кірова, зараз - місцевого поета Івана Мірошниченка, от саме табличка з інформацією та творами митця і буде розміщена на будівлі.
Також, додає активіст, проводилась кампанія з роз'яснення відсутності фінансових та правових зобов'язань, які начебто повинні були лягти на плечі пересічного ізюмчанина. Бо багато негативу було сама з цього приводу - витрачати додаткові кошти на перереєстрацію будинку, зміни в паспорті тощо. Була створена спеціальна листівка, де пояснювалась відсутність необхідності нагальних змін в цих питаннях.
Адіханян вважає, що всі ці заходи дали позитивний результат та зменшили напругу в місті з приводу цього питання. Адже, згідно даних нерепрезентативних опитувань, які проводились у липні (на початку кампанії) та у листопаді 2016 року, помітні зрушення в процесі поінформованості та відношення до декомунізаційних змін. Зокрема, негативно оцінювали свої знання влітку 71,5 % ізюмчан, на сьогоднішній день - 61%, натомість, добре знають і розуміють, що відбувається не 19% початкових, а понад 25%. Що ж стосується відношення до перейменувань, то з 70% до 57% зменшилась кількість тих, хто цей процес не сприймає апріорі. Ці 13% майже порівну розійшлись між тими, хто нарешті зрозумів, що цей процес невідворотній, і тими, кому байдуже. Поступово зростає відсоток тих, хто позитивно відноситься до перейменувань. Було таких - 15,5%, стало - 17,6%, наводять активісти дані опитувань.
Як відзначили учасники, подібний проект був першим в Україні після завершення процесу перейменувань "тоталітарних" назв. Вони вважають, що ті практики, які були накопичені під час його реалізації, будуть корисні та актуальні для інших регіонів країни.
До речі, що вже така практика є і в інших містах, зазначила керівник Східноукраїнського представництва МФ "Відрождення". За її словами, в місті Дружковка Донецької області активісти організації "Нова Дружковка" теж досить креативно підійшли до реалізації цього питання. Вони виготовили спеціальні куби з інформацією про перейменування та встановили їх у центрі міста, де кожен охочий міг висловитись з цього приводу. Розсказова розповіла, що суспільний відгук на цю ініціативу був досить високим.
