Харків'яни створили перший в Україні Агрофудкластер, щоб вивести продукцію регіону на нові ринки
До п'яти компаній-засновниць на початку липня приєдналися десять нових учасників, готових спільно працювати в різноманітних проектах, що приносять взаємний зиск і виробникам, і споживачам, повідомляє Справжня Варта.
Акцент роблять на декількох напрямках: заморозка фруктів і овочів, переробка м'яса, знак «екопродукція», кооперація в експорті зерна. Все це допоможе харківським агрофірмам вийти на раніше недосяжні європейські ринки, захистити бізнес та отримати додану вартість.
Перший успіх кластеру — 40 кв. метрів на найбільшій світовій виставці продуктів харчування ANUGA 2017, котра пройде 7-11 жовтня в Кьольні (Німеччина). Презентувати свою продукцію на ANUGA середньому й малому бізнесу з України практично неможливо, а от із кластером німецькі партнери вже готові мати справу.
Головні завдання Агрофудкластера — захистити місцевий аграрний бізнес, вивести його на нові ринки (у тому числі — європейські), допомогти отримати додаткову вартість і пройти шлях від сировинного ринку — до переробного. На відміну від багатьох сільськогосподарських асоціацій, Агрофудкластер Харків створений не за вказівкою згори, а з ініціативи самих виробників та їхніх дружніх компаній. П'ять компаній-засновниць запросили партнерів та конкурентів, щоб, нарешті, почати працювати разом для спільної вигоди.
Баночка варення з просекко: додаткова вартість і нові ринки
Агрофудкластер Харків докорінно відрізняється від традиційних асоціацій агровиробників. Його засновники відзначають: так, ми продовжимо лобіювати інтереси місцевого виробника на різних рівнях, але головний ефект кластера виявиться у спільних проектах та ініціативах. Зокрема, тих, які допоможуть отримати додаткову вартість.
«Візьмемо, наприклад, мед, — пропонує Голова Правління Німецько-Української Промислово-торгової палати Александер Маркус. — Україна — один з провідних постачальників цього продукту до Європейського Союзу. Проте ніхто у магазинах Німеччини не бачив українського меду. Тому що доставка, упаковка, продаж під німецькими торговими марками — всім цим займаються компанії в Німеччині. І їм, а не українцям, дістається вся ця додаткова вартість, вся маржа».
Як це працює, наочно демонструє баночка полуничного варення. Один з учасників не зміг продати органічну полуницю торговельним мережам і передав її партнерам за кластером безкоштовно. Ті зварили з неї варення з просекко та м'ятою. Так з'явився новий, затребуваний продукт та його додаткова вартість.
«Червона кнопка»: кластер як механізм захисту
Кластер визначає профіль регіону в очах інвестора, а також захищає виробника та споживача, упевнена Тетяна Гавриш, почесний консул Федеративної Республіки Німеччини у Харкові.
«Кластер — це завжди маркер якості. Споживач бачить логотип на продукті та знає: це місцевий якісний товар, він заслуговує на довіру, — пояснює Тетяна. — Той же логотип на візитівці відкриває бізнесу потрібні двері, спрощує переговори — у тому числі, з західними партнерами. І той же логотип на дверях закладу означає, що рейдерська атака на нього неможлива, що ця компанія — не сама по собі, а під надійним захистом. Це новий рівень ведення бізнесу, сучасний, чесний та європейський».
Учасники кластера відзначають, що, на жаль, український агробізнес — це завжди певна зона ризику. «Так, ми не можемо застрахуватися від того, що нам посіви градом побило. Але ми повинні бути захищені від таких дій, як незаконний арешт зерна або необґрунтовані перевірки, як це часто трапляється в Україні», — каже Юрій Михайлов, власник засновника кластера, фірми Юнітек.
Ініціатива «Червона кнопка» дозволить учасникам об'єднання викликати юриста у екстрених випадках — під час незаконних перевірок, конфліктів. «Не всі компанії можуть дозволити собі штатного юриста. І у випадку раптового візиту перевіряючих або правозахисних органів, кластер може надати компанії правовий захист, — пояснює суть ініціативи партнер юридичної фірми ILF Артем Наумов. — Крім того, сам кластер, який працює прозоро, відкритий для ЗМІ, своєю репутацією захищає учасників у багатьох ситуаціях».
Броколі в інформаційному світі: про інші напрямки кластера
Інформаційний портал кластера — ще один проект агрофудоб'єднання. Він допоможе знайти постачальника і покупця в Харківській області, швидко укласти угоду та не перевозити товар всією Україною.
«Сьогодні я змушений доставляти овочі для заморозки із Каховки, — говорить Сергій Сухина, власник засновника кластера, фірми «Артика», — а міг би купувати у нас в регіоні. Переробка продукції, в тому числі заморожування, створює новий продукт із доданою вартістю, яку отримають і фермер-виробник, і переробник».
Ці та подібні проекти — лише перші приклади взаємовигідного співробітництва компаній, важкоздійснюваного в умовах розрізненого ринку.
Кластер кластера бачить здалека: про взаємодію з інвесторами
Ще одна перевага кластера — форма роботи, яка є зрозумілою для європейців. «Коли іноземний інвестор чує назву невеликої української агрофірми, вона йому ні про що не говорить, — продовжує Тетяна Гавриш. — А ось кластер для нього — вже сигнал: з вами можна мати справу, у вас перевірена репутація. Німецький бізнес сповідує кластерний підхід. Співпраця між кластерами — це найбільш ефективна форма партнерства, що підтверджує багаторічний європейський досвід кластеризації».
Наприклад, на майбутній ANUGA 2017 — найбільшій у світі виставці продуктів харчування — Агрофудкластер Харків отримав виставковий простір 40 кв.м. Середньому й малому українському бізнесу пробитися на ANUGA практично неможливо, а от для кластера це вже — нормальна справа.
«Я радий, що у харківського кластера з'явилося стільки учасників. Тепер їм буде набагато легше знайти можливості за кордоном, — вважає Александер Маркус. — Але я хочу застерегти бізнесменів, які мислять за принципом «Я почекаю, подивлюся, що вийде, а потім, можливо, приєднаюся». Кластер — це для бізнесу, який мислить стратегічно та спирається на довгострокові плани. Кластер ефективний, коли його учасники ініціативні, та не чекають, що їм запропонують нові можливості, а створюють їх самі, разом».
