Лагідна декомунізація: польські урбаністи розкажуть про переосмислення та перетворення радянського модернізму
Лекція пройде у Харківській школі архітектури на вулиці Конторській, 5, де раніше розташовувався культурний клуб "РодДом”. Всі події програми – лекції, дискусії, виставки та майстер-класи – відкриті для широкого загалу та безкоштовні.
Відкриття публічної програми передує Дню відкритих дверей в Школі архітектури, яке відбудеться 9 серпня.
“Як пам’ятати модернізм” – розповідь польських дослідників-урбаністів про взаємодію з архітектурою соціалістичної доби: від реконструкцій – до освітніх виставкових проектів та провокування дискусій за допомогою медіа і мистецтва.
Лектори, Сімоне Де Якобіс (Simone De Iacobis) та Малґожата Куцевіч (Małgorzata Kuciewicz) – члени заснованої в 2001-му році архітектурної групи CENTRALA (Малґожата – співзасновниця групи).
Серед доробку CENTRALA, зокрема, – проекти соціальної та просторової ревіталізації варшавських публічних просторів та міських об’єктів, побудованих у радянську епоху та занепалих у двотисячні.
Серед найвідоміших з них – “Архіпелаг” (Archipelago) та “Варшава Повісля” (Warsawa Powiśla).
Archipelago – проект відновлення публічного простору між багатоповерхівками радянського часу. “Нашою задачею було не просто фізично відремонтувати якісь об’єкти, а залучити місцевих мешканців до визначення того, який самий простір їм потрібний, які “островки” мають найбільш перспективне використання”, – розповідають архітектори.
Warsawa Powiśla – перетворення колишньої каси продажу квитків на станції Варшава Повісля на сучасне кафе. Сьогодні будівля квиткового павільйону з його характерною модерністською формою стала іконою і символом культурного життя молодої Варшави.
А у 2009-му році, працюючи над проектом, архітектори зіштовхнулися з низкою викликів. Найперше, фінансових. Потім технічних: наприклад, як зробити теплоізоляцію, котра б не псувала автентичний вигляд фасаду. Далі – художніх: скажімо, порожні зони мозаїчних стін реноватори вирішили не заповнювати новими плитками, а попросили художника Кшиштофа Сюрука зробити інтерпретацію класичної мозаїки з фарбою.
Та найголовнішим викликом, говорять архітектори, був соціальний. “Лише обмежена група архітекторів і теоретиків розділяє нашу заклопотаність збереженням цінних архітектурних об’єктів радянського модернізму, – розповідає Малґожата Куцєвіч. – Ми це відчули ще в 2002-2008 роках під час низки медіапровокацій – тоді ми намагалися викликати громадську дискусію про необхідність збереження польської повоєнної спадщини від руйнування і забуття. Ми наполягали на необхідності чіткої диференціації між політично керованим соцреалізмом (котрий, як це не парадоксально, сприймається варшав’яками подекуди краще, ніж модернізм) і модерністськими, часто опозиційними концептами періоду між 1945 і серединою 70-х років”.
Тоді спільними зусиллями Польскої архітектурної асоціації (SARP) та Центру збереження спадщини (Patrimony Conservation Office) був створений список повоєнної спадщини. Перебування в списку, говорять архітектори, не гарантувало реального фізичного захисту будівель. Найцікавіші будівлі на той момент уже були зруйновані, щоб надати місце для нових проектів амбітних корпоративних архітекторів, байдужих до історичної спадщини.
На зустрічі у Харківській Школі архітектури польські експерти розкажуть, як їм вдалося зберегти нижній павільйон станції Powiśle та як цей проект породив низку заходів, пов'язаних з модерністською спадщиною. Сьогодні лекції, презентації книг та виставки про польский модернізм приваблюють публіку з усієї Варшави. А кафе на місці квиткового павільйону стало серцем культурного життя Повісля.
Засновник Харківської Школи архітектури Олег Дроздов вважає, що подібна розмова вкрай актуальна для Харкова: “Ми маємо важливий архітектурний спадок радянської доби, – говорить архітектор. – І в світлі декомунізації, котра є, беззаперечно, необхідною але інколи буває "бессмысленной и беспощадной", важливо поговорити про те, як працювати із пам'яттю та яка взагалі її роль у архітектурі”.
О 19:00, після лекції, гостей Харківської Школи архітектури (ХША) запрошують на дискусію в незвичайному форматі.
DIDO’S BLANKET – мікроархітектурний проект групи CENTRALA. “Це така величезна ковдра-сидіння на півтора десятки людей, створена спеціально для розмов на вулиці, у публічному просторі, – розповідає куратор лекційної програми ХША Богдан Волинський. – За її допомогою ми й зберемося на дискусію у дворі нашої школи, в просторі, який іще також потребує ревіталізації”.
