Новий ЛітМузей: прозорість, відкритість, доступність. У Харкові презентують ескізний проект реконструкції закладу
Усі бажаючі зможуть ознайомитися з ескізним проектом реконструкції, представленим в архітектурному макеті та 3D-презентації, а також із змістовними змінами у майбутній діяльності інституції (для участі необхідно зареєструватися).
Перед презентацією з 15.00 запрауює виставка для попереднього ознайомлення з планами реконструкції ЛітМузею. Вхід вільний.
Колектив Харківського літературного музею, після кількох років осмислення своєї суспільної ролі, наважився на глобальну реконструкцію — і споруди, і принципів діяльності нашої інституції. Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитись із проміжним результатом нашої роботи з реконструкції, — у форматі «питання — відповідь» відбудеться обговорення майбутнього музею, — та висловити свою думку щодо принципів діяльності майбутнього музею, доступності, відкритості, зручності музейної інфраструктури для всіх відвідувачів, суспільної ролі ЛітМузею, взаємодії нової музейної споруди з публічним простором.
«На сьогодні ми, музейні працівники, не відчуваємо запиту харківської громади на модернізацію місцевих музеїв. Здається, харків’яни настільки звикли до застарілої музейної інфраструктури, що більшість сучасних музеїв сприймаються як запилені, застиглі в минулому інституції — такі собі «валізи без ручки», які й кинути шкода, й нести важко, — говорить керівниця науково-дослідного відділу Тетяна Пилипчук. — Що ви чули про модернізацію-відбудову-
Започаткований діалог із громадою актуалізує питання необхідності модернізації українських музеїв відповідно до суспільних потреб. Чим сьогодні для своїх відвідувачів має бути музей — місцем збереження пам’яті, освітнім центром, розважальним закладом, майданчиком для суспільного діалогу? Чи відповідають музейні споруди тим завданням, які готові поставити перед собою українські музеї? І чи потрібно сьогодні вкладати кошти в успішне функціонування музеїв?
Чому реконструкція?
Майже 30 років свого існування музей розміщується в колишньому відомчому готелі, абсолютно не пристосованому під музейні потреби.
Відомий своїми оригінальними формами роботи з відвідувачами, а також успішними проектами, такими як створення дитячого розважально-освітнього центру «Книга», вуличної бібліотеки «Книжкова клюмба», проведення фестивалю для інклюзивних груп «Віч-на-віч», циклу зустрічей «5 Харків» тощо, для провадження своєї діяльності музей сьогодні все частіше змушений користуватись приміщеннями партнерських організацій — більших і краще обладнаних. Унікальна колекція музейних предметів також потребує принципово інших умов для зберігання.
«Коли в Харкові у 1988 році було підтримано рішення про створення літературного музею, з кількох пропонованих під музей споруд ми обрали найбільш відповідну будівлю. Довгий час ми досить успішно працювали в цій споруді, хоча за 29 років жодного разу не відбулось принципової реконструкції, — розповідає директор КЗК «Харківський літературний музей» Ірина Григоренко, — щоби хоча би трішки пристосувати приміщення під музей. Ми вдячні нашим відвідувачам за те, що вони пробачали нам численні незручності, спричинені відсутністю зручної музейної інфраструктури в нашій споруді. Але ми розуміємо, що надалі без масштабної реконструкції музей не зможе успішно виконувати ті важливі зобов’язання, які він взяв на себе, у першу чергу, перед харківською громадою».
