Сиротам потрібні не цукерки до свята, а нові знання та навички – волонтери
Волонтери розповідають, що сьогодні харків’яни все активніше залучаються до волонтерського руху. І напередодні зимових свят депутати, представники різного роду організацій та підприємств починають активно навідуватися до дитячих будинків, інтернатів та дарувати діям подарунки. Проте нерідко вони навіть не намагаються орієнтуватися в їх потребах. Наприклад, діти часто отримують чергову порцію солодощів, хоча в них може не бути зимового взуття.
За словами Антона Цебра, голови правління БО «БФ Майбутнє нації», про дітей-сиріт зазвичай згадують під Новий рік, та і те – для власного піару. Бо зазвичай такі люди просто приїжджають до відповідних закладів, фотографуються з дітьми, дарують цукерки, хоча половині з них солодкого неможна. Андрій Цебра згадував, що сам чув від посадовців фрази на зразок: «Нам потрібні фотографії з усміхненими дітьми, бажано до 4 років».
Вікторія Тищенко, президентка БО «БФ Волонтери: Дорослі-Дітям», зазначає, що таким чином в дітях виховують споживацьке мислення. Разом з тим волонтери фонду вже практикують іншу альтернативу – вони дають дітям нові знання та навички.
«Ми даруємо не подарунки, а майстер-класи, – розповіла вона, – возимо дітей та чомусь вчимо. Наприклад, цього року діти будуть власноруч робити металопластикове вікно, яке потім буде встановлене в їх кімнаті. По-перше, вони вчаться чомусь корисному. По-друге, вони в майбутньому зможуть цим заробляти гроші. Ще у нас пройде кулінарний майстер-клас, в тому числі і для хлопців. Вони зрозуміють, що хлопець також може стати кухарем, може добре готувати для своєї родини. І заробляти на цьому гроші».
Євгенія Ширяєва, помічниця президента БО «БФ Волонтери: Дорослі-Дітям», в свою чергу підкреслила, що значна проблема дітей-сиріт – це відсутність необхідної мотивації для навчання та подальшого пошуку роботи: «В цих закладах вони навчаються час від часу, ніхто їх не контролює. Навчання проходить якось повз і від багатьох дітей я чую ту ж саму фразу: «Навіщо мені вчитися, я все одно не зможу. Я не розумію математику, я не розумію англійську, я погано розумію українську». Звичайно, вони не зможуть. У них або немає часу на заняття, або їх ніхто не контролює. Звісно, у них немає можливості якось додатково займатися».
За її словами, сироти не бачать для себе іншого майбутнього окрім опанування низькокваліфікованих та малооплачуваних професій. Тому волонтери підкреслюють, що дітям краще вже сьогодні проводити заняття з профорієнтації та давати майстер-класи, які потім мотивуватимуть їх на подальше навчання та роботу.
