Після Майдану 2017 рік став грішим в плані захисту прав людини
Про це розповіли представники правозахисної організації Amnesty International в межах презентації звіту про стан прав людини за 2017-2018 рік. За їх словами, там була описана ситуація більше ніж у 159 країнах. У звіті були зазначені не тільки загальні тенденції в цій сфері, а дані різного роду рекомендації щодо покращення наявної ситуації.
Марія Гур’єва, речниця Amnesty International України, розповіла, що ситуація в плані захисту прав людини у світі залишається складною. В тому числі в сусідніх країнах, таких як Росія, Польща, Угорщина, Туреччина, де обмежується громадське суспільство, приймаються закони про так званих агентів, накладаються заборони на незалежну діяльність судів тощо.
Негативні світові тенденції, які можна було спостерігати в сусідніх державах, також торкнулися і України. За його словами Красіміра Янкова, дослідника з прав людини Amnesty International в Україні, Молодові та Білорусі, 2017-й був гіршим роком після Майдану в плані захисту прав людини.
«Ми бачимо, що посилився тиск представників влади на своїх критиків та незалежні НКО, в тому числі на журналістів та борців з корупцією, – розповів він,– ми бачили, що порушувалися кримінальні справи, приймалися заходи, які в тому числі направлені на обмеження прав та свобод, висловлення точок зору та свободу об’єднань».
За його словами, громадські активісти та члени НКО, особливо що ті, що займаються проблемами корупції, стикаються з переслідуванням. Він згадав побиття антикорупційного активіста Лисичкіна, який минулого року був побитий невідомими особами. Такі інциденти не розслідуються як слід. Є підозра, що до них можуть бути причетні представники органів влади та силових структур.
Також, за словами Янкова, в 2016 році з боку СБУ були задокументовані факти незаконного затримання в так званих «секретних тюрмах» підозрюваних у співпраці з сепаратистами. Проте незважаючи на докази, даними різними організаціями (у тому числі ООН) такі факти не були розслідувані. Крім того, були зафіксовані факти застосування тортур з боку співробітників СБУ.
Що стосується територій так званих «ДНР» та «ЛНР», то там влада продовжує саджати за ґрати тих, хто її критикує. Зокрема, в жовтні минулого року так званим Верховним судом Донецьку був висунутий вирок про страту. В окупованому Росією Криму критики влади також стають жертвами утисків та залякувань. Часом їх починають переслідувати в кримінальному порядку. Більше всього від цього страждають кримські татари.
Крім того, ФСБ проводить обушки будинків кримських татар під приводом виявлення зброї, наркотиків та екстремістської літератури. Нерідко їх затримують. Людей, які не згідні з окупацією, залякують. Під тиск також потрапляють адвокати, які захищають права кримських татар.
А 2 червня минулого року в Донецьку зник блогер Станіслав Осєєв, який висвітлював місцеві події. Декілька тижнів місцева влада заперечувала свою причетність до зникнення. Тільки 16 лютого один з представників Міністерства державної безпеки повідомив його матері, що Осєєв був взатриманий у підозрі в шпигунстві.
Проте, за словами Марії Гру’євої, були і позитивні новини. Наприклад, науковець Козловський та блогер Фомічов змогли повернутися на підконтрольну Україні територію. До цього вони два роки провели в ДНРівському полоні у звинуваченні в намірах повалення влади. Їх там не тільки незаконно утримували, а й катували. Також були звільнені та змогли виїхати з Криму виїхали Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров. Також Марія Гру’єва відмітила зростання активності ініціатив, направлених на захист прав жінок та ратифікацію Стамбульської конвенції, а влада запровадила декілька запанів проти домашнього насильства.