Колишній біженець презентував харків’янам власну книгу про війну та примирення
За словами Енвера Джулімана, його книга присвячена темі примирення людини з самою собою та примирення між людьми, групами і країнами. У ній автор звертався до людей, які, на його переконання, зберігають мир у соціумі — релігійних лідерів, художників, журналістів, ветеранів війни, правозахисників, вчених, вчителів.
"Я сподіваюся, що моя книга може бути корисною як журналістів, так і для представників громадських рухів, — розповів, Енвер Джуліман — і тих, хто працює для встановлення мирної ситуації. А також всіх, хто хоче брати участь у відновленні миру. Оскільки «примирення» — це не найвдаліший термін, у даному випадку ми не говоримо виключно про примирення між двома конкретними групами, які ворогують, але й про примирення з минулим. Про примирення в культурі, про примирення в мові. В спорті, в області економіки. Я пишу про примирення у всіх цих сферах життя".
Сам автор про війну знає з власного досвіду. В 1993 році він знайшов притулок в Норвегії як біженець з Боснії та Герцеговини. На своїй батьківщині письменник став свідком жорстокої та запеклої війни, що змусило його покинути домівку.
"І коли мені був приблизно 21 рік, я зрозумів, що за останні три покоління в моїй сім‘ї не було жодної людини, яка би народилась та померла на території тієї самої країни, — згадував Джуліман , — і ніхто з трьох поколінь моєї родини не прожив все життя не побачивши війну. Така ж сама доля спіткала і мене, і моїх дітей. Я поїхав до Норвегії в якості біженця. Я почав замислюватися про права людини, коли в Боснії дівчинка-підліток задала питання: чи є якась ймовірність того, щоб уникнути війни? Після чого я почав займатися освітніми проектами у сфері прав людини".
На даний момент Енвер Джуліман є фахівцем з багатокультурності розуміння та старшим радником Норвезького Гельсінського комітету з питань освіти. Свого часу він працював в освітніх програмах з прав людини і миротворчості в Норвегії, Україні, Білорусі, Росії.
"Однією з головних проблем було те, що чимало людей використовують такі терміни, як "примирення", "мир", "правда", — розповів він, — насправді не усвідомлюючи, що означають ці поняття і не намагаючись це зробити. Вони займаються громадським життям і формують громадське життя в країні. І говорять про те, що потрібно для перемир‘я. Що потрібно побудувати довіру між людьми. При цьому не усвідомлюючи що значать ці слова. Можливо, це перша причина, через яку я написав цю книгу".
За словами Джулімана, він у своїй книзі намагався пояснити звичайним людам те, що означають такі поняття, як "відновлення миру". І зробити це простими словами, якими може пояснювати тільки людина, яка сама була біженцем та відчула всі ці випробування на своєму досвіді.
