Як в Харкові молодь про електронні вибори дебатувала
17 лютого у Харкові відбувся національний фінал україно-німецького проекту «Молодь дебатує». У дебатах чотири школярки обговорювали, чи варто вводити в Україні електронне голосування на виборах. Краще за інших, на думку журі, виступила Марина Хоменко з Миргорода Полтавської області. Крім неї до фіналу пройшли Анастасія Попело (Чернігів), Катерина Ємельянова (Дніпро) й Аліна Угримова (Костянтинівка). Загалом за рік у проекті на різних етапах взяли участь 800 дітей із 42 шкіл у 12 областях України, а в цілому за три роки методикою дебатыв оволоділи понад 1200 школярів і школярок.
Як передає PR-агентство“Bagels & Letters", національний фінал україно-німецького проекту «Молодь дебатує» вже третій рік поспіль пройшов у Харкові, останні два з них приймав Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого. Послухати дебати приїхали 200 людей з 25 міст України: школярі та школярки, які брали участь у проекті, та їхні вчителі. Четвірка фіналістів проекту «Молодь дебатує» визначилася за день до фіналу. 16 лютого 16 школярів з 9 областей України, які стали кращими в регіональних відбіркових іграх, брали участь у півфіналах. Дебатували на тему «Чи варто заборонити відеоігри з елементами насильницьких дій над живими істотами?». Четвірка школярок, які виступили краще за інших, пройшла в фінал, який відбувся наступного дня, 17 лютого.
Переможниця проекту «Молодь дебатує» 2019 року, учениця 11 класу Марина Хоменко вперше бере участь у дебатах і почала займатися цим тільки минулої осені: «Я навіть на регіональному етапі в Полтаві не думала, що зможу потрапити на півфінали до Харкова. Це було мрією для мене». Марина Хоменко запам'яталася суддям яскравою емоційною подачею та вмінням тримати увагу публіки. При цьому сама вона ставиться до себе критично: «Я завжди знаходжу, до чого причепитися в своєму виступі. Тому я досі не можу повірити в свою перемогу». Вчителька української мови та літератури в загальноосвітній школі I-III ст. №9 їм І.А.Зубковського Наталія Семеренко всі ці місяці тренувала Марину та бачила її приховані таланти: «Вона дуже цілеспрямована, хоча часто себе недооцінює. Коли я восени прийшла в нову для мене школу, зібрала активних дітей, розповіла про проект, я обіцяла їм, що він не тільки навчить відстоювати свою думку, але навчить впевненості. Упевненості в результаті все одно не вистачило – Марина хвилювалася, я хвилювалася. Але вона поставила мету і досягла її».
Марина Хоменко виступала на стороні PRO, яка відстоювала ідею електронних виборів в Україні. Разом з партнеркою Аліною Угрімовою з Костянтинівки вони переконували опонентів, глядачів і журі в тому, що впровадження електронних виборів як альтернативного способу голосування приверне до виборчого процесу людей, які раніше в виборах участі не брали – голосувати в своєму смартфоні зручніше, ніж стояти в чергах на ділянці. В якості прикладу вони наводили досвід інших країн, зокрема Естонії. Їхні опонентки, що стояли на позиції CONTRA, вважають, що створення паралельної системи голосування не тільки обійдеться бюджету в круглу суму, але й створить додаткові можливості для махінацій і втручання у вибори ззовні. В якості прикладу вони наводили досвід Франції та США, де електронні системи виборів критикуються й поступово скасовуються.
У підсумку, перемогу здобула учасниця, яка дала можливість всім дебатанткам максимально долучитися до обговорення, допомагала розвитку дискусії, максимально «просувала дебати вперед», даючи можливість глибокого і різнобічного висвітлення проблеми – такі критерії оцінювання проекту.
Генеральний консул Німеччини в Донецьку (офіс в Дніпрі) Вольфґанґ Мьоссінґер і Міністерство закордонних справ Німеччини, яке він представляє, вважають, що розвиток демократичних принципів в Україні дуже важливий і для для Німеччини. А метод Jugend debattiert довів свою ефективність в такому розвитку. Саме тому МЗС Німеччини підтримує проект «Молодь дебатує»: «Хто це – найкращі дебатанти і дебатантки? Це люди, які можуть слухати, переконувати, вести демократичну дискусію, – звернувся до учасників дебатів Вольфґанґ Мьоссінґер. – Це дуже важливо, тому що сьогодні, на жаль, в світі таких дискусій стає все менше. Через специфіку соціальних мереж у нас все менше можливостей чути людей з іншою думкою, говорити з ними. Людина вважає за краще жити серед друзів і однодумців, спілкуватися з тими, хто думає так само. І це ускладнює прийняття демократичних рішень, для яких необхідний обмін думками. Тому цей проект важливий для України і Німеччини. У вас, українців, дуже живе суспільство, багато організацій і дискусій. І коли я бачу таких молодих юнаків та дівчат, як ви, я з надією дивлюся на демократичне майбутнє України».
Ігри півфіналів і фінал проходили в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого. Викладач університету, канд. ю.н., професор Володимир Жернаков вважає, що це велика честь для вузу. Він зізнався перед початком вирішальної гри: «Я дивився півфінальні дебати й знову переконувався в тому, що порядність і професіоналізм є одними з найважливіших принципів цього проекту. Ми б дуже хотіли, щоб сам проект «Молодь дебатує» отримав статус щорічного, а наш університет став його постійним місцем проведення».
Голова німецької громадської організації Internationales Haus Sonnenberg, що організувала проект, екс-депутатка Бундестагу Віола фон Крамон впевнена, що так і буде: «Ми хочемо розширюватися на нові регіони, знаходити там нових друзів. І ми сподіваємося, що незабаром в Україні з'явиться своя власна спільнота дебатантів: учасників, фіналістів минулих років, зацікавлених педагогів і школярів, які будуть підтримувати цей проект у всіх регіонах України та допомагати йому рости».
Віола фон Крамон вважає, що німецький формат дебатів Jugend debattiert, який став методичною основою проекту, – це тільки половина «Молодь дебатує». Друга його половина – люди, які люблять дебатувати і мають друзів в різних містах України.
Координаторка проекту і голова журі Ольга Пішель відзначає зростаючий інтерес до «Молодь дебатує» не тільки як до змагання ораторів, а як можливість для розвитку і навчання старшокласників важливим навичкам: «Ми вчимо використовувати зважені і перевірені аргументи, знаходити інформацію і виділяти з неї найважливіше. Це вирішує одне з головних завдань проекту – розвивати у молоді критичне мислення – навичку, важливість якої для XXI століття складно переоцінити».
За словами Ольги Пішель, у Німеччині вчителі застосовують методику на уроках, і в українських школах вона теж потрібна. Перш ніж почати роботу з дітьми, вчителі проходять інтенсивний методичний тренінг, отримують кваліфікацію і сертифікат. «Важливо не тільки навчити дебатувати за чітко сформульованими правилами, а й давати учням змістовний зворотний зв'язок, допомагати їм зростати, ставати кращими», – зазначила Ольга.
Віола фон Крамон каже, що завжди уявляла цей проект, як кинутий у воду камінь, круги від якого розходяться все далі і далі. І сьогодні, за її словами, в Україні вже росте нове покоління політиків, які володіють критичним мисленням, структурованими знаннями і вміють відстоювати свою позицію.
