Від обсерваторії до музею: Наймасштабніша мистецька подія Харкова завітає на 15 майданчиків

Бієнале молодого мистецтво охопить на 15 різних майданчиків міста, ключовими з яких стане Центр сучасного мистецтва та «ЄрміловЦентр» та будівля готелю «Харків». За словами організаторів, це буде одна з наймасштабніших мистецьких подій України. Вона не тільки покаже творчі доробки молодих українських митців, а й продемонструє зріз сучасного українського мистецтво.

Загалом, під час Бієнале буде представлено 45 різноманітних художніх проектів зі всієї України. Всі вони об’єднані однією ключовою темою, яка звучить як «Здається, я заходжу в наш сад». Така назва не є випадковою: за словами організаторів, сама Бієнале є метафорою ботанічного саду.

«Від відібраних проектів ми очікували певної відповіді на ту концепцію, яку ми запропонували, – розповіла Дарина Скринник- Миська, завідувачка кафедри актуальних мистецтв та актуальних мистецьких практик Київської національної академії мистецтв, – і нам було важливо, щоб були якомога різноманітніші відповіді на наш посил, якомога різноманітніші аспекти того, що можна побачити в оцій ідеї. Чи є художник таким собі куратором від культури? І як межова ситуація якось згоди-незгоди, гармонії-дисгармонії може породити якісь нові форми? І, власне, за принципом відповіді на цю концепцію ми намагалися відібрати художників. Можу сказати, що ми серед заявок отримали дуже багато пропозицій на тему рослин, статуй, теплиць. Було таке дуже буквальне прочитання цієї теми. А нас ця тема цікавила як метафора та якось рефлексія».  

За її словами, важливим моментом відбору стало залучення ще невідомих художників, які не мали можливості експонуватися на великих виставках. В першу чергу це були молоді митці, які ще шукають себе на своєму творчому шляху.

«Мені задається, що мета Бієнале молодого мистецтва – це дати можливість молодим художникам буди експонованими на великій площині разом зі своїми однолітками, бути прочитаними, отримати якусь професійну критику, – підкреслила незалежна кураторка Анастасія Євсєєва, – і це одна з тих функцій, яка допомагає іти до своєї мети».

Більше частина просторів, яка буде задіяна під час Бієнале, ще ніколи не використувалася для експонування творів сучасного мистецтва. Таким чином організатори хочуть проговорити проблему нестачі в Харкові майданчиків для мистецьких проектів, а також допомогти культурним та освітнім інституціям знайти нові ідеї для розвитку.

Наприклад, з мистецькими проектами можна ознайомитися в СХІD Опера, Харківському художньому музеї, Літературному музеї, Муніципальній галереї, Ботанічному саду та Обсерваторії Харківського національного університету імені Каразіна. Крім того, в межах Бієнале буде задіяний вуличний простір міста. За словами директора Науково-дослідницького інституту астрономії ХНУ імені Каразіна Вадима Кайдаша, вибір університетського простору не є випадковим. Він переконаний, що наука та мистецтво переплітаються між собою найбільш тісним способом.

«Взагалі кажуть, що кожен астроном в душі є художником, – підкресли директор, – якщо вам пощадило бачити об‘єкти зоряного неба в телескоп – поверхні планет чи красиві зоряні скупчення, туманності, галактики – то ви мали честь бачити найдивовижніші об‘єкти всесвіту, які доступні для осмислення та оцінки людям з дійсно художнім способом мислення, творчим, креативним. А вчені такими творчими та креативними людьми і є, вирішуючи нестандартні, важкі наукові задачі. Це під силу тільки творчим людям. Тому ми бачимо безпосередні зв‘язок такої фундаментальної науки, як астрономія, та мистецтва».

За його словами, існує багато прикладів, коли професійні митці мали безпосереднє відношення до астрономії. Як приклад, він згадав художника Григорія Мелехова, який був вихованцем астрономічного гуртка при Харківській астрономічній обсерваторії, що вів сам Барабашов. Кайдаш додав, що на становлення митця вплинуло його заняття астрономією.

«Єднання творчих людей врятує цю планету від деградації, – підкреслив він, – бо творчі люди рухають цей світ. Творчі люди – це люди мистецтва, це вчені. Ми стараємося підтримувати цей зв‘язок та бачимо в цьому перспективу розвитку нашої країни».

Зокрема, не всі локації є звичними для експонування мистецьких творів. Наприклад, це стосується приміщень готелю «Харків», які не використовуються вже протягом десяти років. Це одразу ж одразу кидається в очі: облізла штукатурка, обшарпані стіни та враження занедбаності, на фоні яких мистецькі твори будуть виглядати особливо яскраво.

«Щодо вибору локації, я хочу сказати, що вона дуже підходить до того, що ми хочемо сказати на виставці, – зазначила Скринник- Миська, – ми свідомо не збираємося зробити її простором, пристосованим для експонування. На мій погляд, цей простій далекий від того, як ви уявляєте собі виставковий зал. Але ми хочемо залишити цей простір в такому ж вигляді, зробити його так, щоб це все нагодувало археологічні пошуки. Це дорога, якою буде проходити глядач».

Загалом, Бієнале молодого мистецтва була розрахована на молодих митців віком від 14 до 35 років. Всього було відпрацьовано 390 заявок як від окремих митців, так і від мистецьких груп. З них було відібрано всього 45 проектів, які і будуть представлені в межах основної програми Бієнале.