Співчуття, стійкість та взаємодія: Харків’янам розповіли, якою має бути сучасна система освіти
Сьогодні, 7 жовтня під час своєї прес-конференції вони повідали про розвиток м’яких навичок в українських школах. Зокрема, мова пішла про систему SEE Learning (соціально-емоційного та етичного навчання), яка вже пустила перші корені в українських школах. За словами Новосад, ідея впровадження Нової школи користується значною довірою в українців. Вона має не тільки покращити освітній процес, а й зробити школу більш дружньою та безпечною для дитини.
“Ми розуміємо, що дитина не може почувати себе безпечно в середовищі, яке до неї не є недружнім, – розповіла Новосад, – і ця недружність дуже часто в наших школах проявляється через дуже багато речей. Перше, це, звичайно, освітній простір. Думаю, кожен з вас згадає свою школу. Я згадую свою маленьку провінційну школу. І дружнього в цій школі було дуже мало. Це починаючи зі вбиральнь… В Україні є багато шкіл, які мають вбиральні на вулицях. І це не має нічого спільного з комфортом дитини. Це створює певний страх із самого дитинства. І так ці проблеми з освітнім простором потрібно однозначно виправляти”.
Зробити шкільний простір більш безпечним та дружнім може запровадження так званих “м’яких навичок”, яким навчатимуться як учні, так і вчителі. До них відноситься вміння переконувати, знаходити підхід до оточуючих, співчувати, спілкуватися, працювати в команді, бути креативним тощо.
“Це всесвітньо відомі цілі сталого розвитку, які були проголошені на Генеральній асамблеї ООН, – розповів голова ради ГО “ЕдКемп Україна” Олександр Елькін, – ці навички також називають функціональними або універсальними. А факт володіння ними – функціональною компетенцією. Можу сказати, що ЮНЕСКО та Рада Європи навіть визначила мінімально необхідний рівень оволодіння функціональними навичками для того, щоб європейці змогли вписатися в сучасне суспільство. Вже не кажучи про те, щоб стати успішними в своїй професії. Всі відомі компанії мріють, щоб до них приходили співробітники та співробітниці, які володіють м’якими навичками. Вкладають великі ресурси задля того, щоб функціональна компетентність була набута їхніми співробітниками”.
На сьогоднішній день в Україні все частіше лунає думка про те, що стара система освіти, яка дісталася в спадок ще від Радянського союзу, вже давно застаріла, а вчителі часто не розуміють та не чують дітей.
“Дуже часто в наших школах взаємини побудовані на певному страху і такому домінуванні, – зазначила Новосад, – вчитель вищий за учня, за ученицю. Це також не налаштовує до успішного навчання… Вміння навчати дітей, розуміти свої емоції, вміння взаємодіяти з іншими, вміння співпереживати, вміння бути стійким – це елементи успішної системи освіти”.
Вона висловила сподівання щодо того, що через кілька років система SEE Learning, яка запроваджується тільки в окремо взятих українських школах, матиме позитивні результати. І що набутий досвід можна буде поширити на інші навчальні заклади України.
Про витоки програми розповів Брендан Озава де Сільва, один із розробників SEE Learning, асоційований директор із соціального, емоційного та етичного навчання Центру сучасних наук та етики. За його словами, свого часу її розробили спеціалісти Університету Еморі (Атланта, США) задля тренування в дітей уваги, співчуття й турботи. Її ініціатором став духовний лідер Тибету – Далай-лама XIV.
Де Сільва зазначив, що завдяки програмі соціально-емоційного та етичного навчання школи не тільки дають учням всі необхідні знання, а й “виховують розум та серце дитини”. Крім того, вона не лише добре впливає на особистість учнів та їх вміння спілкуватися з оточуючими, а й стає на захисті їх здоров’я. Адже відомо, що стреси та погані стосунки можуть вкрай негативно відобразитися на фізичному стані людини. За словами де Сільви, така програма вже дає свої позитивні результати.
“Діти щодня використовують ці техніки, – розповів він, – і це допомагає їм краще почуватися в класі, краще навчатися. З боку учительства та очільництва школи також є позитивний зворотній зв’язок. Бо в класі та школі в цілому створюється більш позитивна атмосфера, яка також сприяє навчанню. Я дуже задоволений, що ця програма отримала таку хорошу підтримку в Україні”.
Про те, що таких навичок потребують сучасні школярі, заявляють також дитячі психологи.
“За 20 років практики я не пам’ятаю такої кількості тривожних розладів, панічних атак та агресивних спалахів у дітей, – розповіла Світлана Ройз, дитяча психологиня та наукова консультанка програми апробації SEE Learning, – я розумію, що це все наслідки травматизації, в якому живе наше суспільство. Ми не можемо зараз підготуватися ні до чого, що відбувається з нами в цьому житті. Доводиться весь час шукати не зовнішні опори, а спиратися на внутрішні. Ми знаємо, що дитина проводить в школі практично 70 відсотків свого часу. І нам би хотілося, щоб вона там відчувала себе в безпеці. І щоб вона отримувала там навички щодо того, як робити акцент на свою внутрішню опору, як зрощувати свою стійкість”.
Нагадаємо, що Харківщина долучиться до програми соціального, емоційного та етичного навчання. Загалом, в 25 українських школах запровадять пілотний проект SEE Learning — програму соціального, емоційного та етичного навчання. По це свого часу повідомив сайт Нової української школи. Її розробила для 12-річної школи міжнародна команда вчених на базі Університету Еморі (США) за підтримки Лауреата Нобелівської премії миру Далай-лами XIV. Підґрунтя нового методу — розвиток “soft skills” — “м’яких навичок” на кшталт уміння утримувати увагу, системно, креативно й критично мислити, співчувати, працювати в команді.
