На Харківщині вихованець інтернату допомагає людям в окупації (ВІДЕО)
Володимир повномасштабне вторгнення РФ зустрів, перебуваючи в Шевченківському інтернаті. Коли прийшли окупанти, чоловікові пощастило втекти. Йому надали притулок у Харкові. Нині він звідти допомагає тим, хто залишився в інтернаті. Під обстрілами їздить і передає гуманітарну допомогу.
У будь-яку погоду, незважаючи на звуки вибухів, Володимир вивантажує пакунки з гуманітарною допомогою - крупи, консерви, солодощі. Також тут вкрай необхідні ліки для дітей з психоневрологічними захворюваннями. Все те, чого вихованці інтернату позбавлені з моменту російської окупації.
Він їде впритул до тимчасово окупованої території - до інтернату, який був для Володимира домівкою і в якому він зустрів війну.
Мати покинула його в пологовому будинку. Відтоді він 30 років тулиться в інтернатах, найдовше пробув — у Шевченківському.
У цьому закладі сотня вихованців - від немовлят до 25 років. У всіх - особливості фізичного або психічного розвитку. Вивезти пацієнтів адміністрація закладу не встигла - у селище прийшли окупанти. Володимир вирішив втікати і самотужки пробирався до Харкова. Там тимчасову домівку для нього знайшли волонтери.
Він надивився, як без грошей та їжі виживали в окупації люди. Найгірше було, каже, саме інвалідам, особливо тим, в кого нема рідних. Підопічні інтернату опинились без харчів та ліків. Тож чоловік вирішив: своїх у біді не кине. І звернувся за допомогою до волонтерів.
За пожертви благодійників він купує необхідні ліки, а харчами та засобами гігієни забезпечують волонтери. Доправляти гуманітарку Володимиру серед інших небайдужих допомагає його землячка Настя, якій теж пощастило втекти від рашистів.
“Це було дуже страшно. Коли на твою хату наводять дуло танка, то це дуже страшно. І коли вони їздять повз твою хату, і ти це все бачиш… Ти не можеш спокійно вийти у двір посидіти. Це неймовірно. Я мабуть досі не можу оговтатися”, - розповідає вона.
Завантажена машина курсує раз на тиждень. Іноді доправляти вантаж чоловіку доводиться під обстрілами, кажуть волонтери.
Він допомагає іншим і для себе нічого не просить. Просто кожного тижня вантажить машину і, ризикуючи життям, їде до тих, кому ще гірше.
