Дніпропетровські підприємства намагаються економити за рахунок енергоощадних технологій

Крім того, конструюють установки тамтешні інженери. Щоправда, суттєво на економії звичайної електроенергії та газу це поки не позначається. Втім, тут вперто продовжують досліди. Це — дах заводського цеху. У кутку, посеред вентиляційних отворів, непримітно притулилися… дві сонячні батареї. У тому, що сонячні батареї не виправдали на сто відсотків покладені на них надії, винне — сонце. Бо більше, як сто двадцять днів на рік, на небі його не видно. У спеку батареї можуть нагріватися до температури 90 градусів, при похмурій погоді їхній максимум 20 градусів. Підігріта вода звідси йде поверхом нижче, у душові для робітників цеху.

Щоправда, не всі робтіники схвально сприйняли альтернативні джерела енергії. Кажуть: теплої води — замало. У сусідньому цеху — працюють над вітрогенератором. Він давав до кіловата енергії на годину. Проте не витримав сильної бурі. Біодизельний генератор працював без збоїв, але енергія, вироблена ним, врешті зрівнялася за ціною із звичайним газом.

Костянтин Федоряка — начальник заводського відділу автоматизації виробництва. Саме він та його інженери — самотужки розробляють конструкції усіх установок для отримання альтернативної енергії. Змоги купляти вже готові закордонні вироби немає, та й вчитися за великим рахунком, ні в кого. Поки альтернативна енергія суттєвої економії не приносить. Але тутешні винахідники сподіваються, що хоча б якісь заохочення для її видобутку запровадить держава.