Історики хочуть повернути Жовтневій площі Дніпропетровська її початкову назву — Соборна і розпочати там археологічні розкопки

Сучасникам важко уявити, що пару століть тому Жовтнева площа була пустирем. Забудовувати її розпочали із Преображенського собору, потім з’явилися праобрази лікарні імені Мечникова та навчальні корпуси нинішньої Дніпропетровської медакадемії. 

Довкола площі у 12 гектарів виросли елітні на той час апартаменти. В них мешкали чиновники високого рангу та викладачі вишів. Історики запевняють — не вистачить місця, аби усім встановити меморіальні таблички. А з 1918-го року Жовтнева площа почала виконувати функції цвинтаря.

Влада в Катеринославі змінювалася 18 разів — і кожен режим вважав за належне урочисто поховати тут своїх прихильників. Таким чином на території площі спочивають червоногвардійці, денікінці, козаки та січові стрільці, червоноармійці і радянські робітники. Однак зараз на меморіальному кладовищі всьго 86 могил. Більшість з них часів Другої світової війни. Історики переконані — треба вшанувати усіх. Фахівці наполягають — на території Жовтневої площі треба провести археологічні розкопки, але на це потрібні кошти. Також виступають за повернення їй історичної назви — Соборна.