Співголова ГІ «Права Справа» Д.Снєгирьов звинувачує правоохоронні органи у тиску на нього
З пояснень охоронця стоянки крадіжка сталася в присутності співробітника правоохоронних органів у чині майора міліції.
Відповідь щодо порушення чи то відмови у порушенні карної справи , згідно норм діючого законодавства, Дмитро Снєгирьов мав отримати протягом десяти діб .
Відповідь від працівників міліції він отримав лише 04 квітня 2012 року. У листі за №42/1 йшлося про наступне: «У порушенні кримінальної справи відмовлено, за відсутні у діянні складу злочину. Пояснюю Вам, що між Вами та Твердохліб О.В. скалалися цивільно-правові відносини, які розглядаються у суді».
Крадіжка особистого майна на думку співробітників міліції - це тепер цивільно-правові відносини.
20 січня 2012 року Дмитро Снєгирьов звернувся до начальника УСБУ у Луганській області Трет'яка О. та прокурора Луганської області Бескишного М. із заявою, у якій вимагав порушити кримінальну справу проти посадових осіб за фактом незаконної перевірки особистої поштової кореспонденції.
У заяві йшлося про наступне: «05 жовтня 2011 року Дмитро Снєгирьов направив на адресу Артемівського районного суду позов цінним листом з повідомленням щодо визнання договору № 25-06 від 25.06.2011року не дійсним. До цього моменту я не отримав повідомлення щодо отримання адресатом вказанного позову.
04 січня 2012 року Снєгирьовим Д. був відправлений цінний лист з повідомленням на ім'я начальника Жовтневого РВ УМВС України в Луганській області.
В листі йшлося про незаконні дії співробітників Жовтневого РВ , а саме - відсутність інформації щодо порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи за заявою Д.Снєгирьова від 08.11.2011 р та заяви від 04.01.2012 року , та інші незаконні дії працівників Жовтневого РВ УМВС України у Луганській області»
25.02.2012 року Дмитро Снєгирьов отримав листа за № 38/9-С-75 за підписом начальника Луганського міського управління УМВС України у Луганській області О.Ковальчука.
« В ході проведення дослідчої перевірки було встановленно, що поштова кореспонденція доставляється Вам у відповідності з чинним законодавством".
У заяві Дмитра Снєгирьова йшлося про те , що саме його кореспонденцію не отримують відповідні адресати , а не навпаки. Артемівський районний суд так і не підтвердив факту отримання мого позову, але на думку працівників міліції «викладені факти не знайшли свого підтвердження».
30 січня 2012 року Д. Снєгирьов звернувся до Артемівського РВ із заявою, у якій вимагав порушити кримінальну справу проти ПП Лаптєва О.В.за фактом шахрайства:
«23.03.2009 року, згідно рахунку -фактури № ЛВ-0000012 та рахунку -фактури від 10.04.2009, мною ПП Снєгирьовим Д. у вигляді передплати за ремонт вантажного автомобіля були перераховані кошти. ПП Лаптєвим О.В., згідно вказаних рахунків були отримані гроші у вигляді передплати, але ремонт автомобіля виконаний не був. Автомобіль перебуває в аварійному стані на стоянці, яка належить ТОВ "Автоцентр". Усі попередні перемовини з ПП Лаптєвим щодо ремонту автомобіля або повернення грошей не дали позитивного результату».
28 лютого 2012 року Д. Снєгирьов отримав постанову про відмову в порушенні кримінальної справи , у якій йшлося про наступне: "После ремонта автомобиля Снегиреву Д. был предоставлен счет за выполненные работы, после чего последний расчитался по безналичному расчету и забрал автомобиль. Претензий после ремонта Снегирев Д. не имел. На основании изложенного, учитывая, что в собраных материалах проверки отсутствуют признаки состава преступления, предусмотренного ст. 190 УК Украины на основании ст, ст. 97, 99 УПК Украины - в возбуждении уголовного дела отказать».
"Автомобіль, який після капітального ремонту двигуна проїхав лише 150 км та відсутність факту повернення грошей за цей так би мовити ремонт, на думку працівників Артемівського РВ свідчать про відсутність претензій з мого боку", - йдеться у повідомленні Д. Снєгирьова.
30 січня 2012 року Д. Снєгирьов звернуся до Артемівського РВ УМВС України у Луганській області із заявою щодо порушення кримінальної справи проти ПП Мотунова І за фактом шахрайства.
У своїй заяві Д. Снєгирьов вказував на те, що у серпні 2010 року він звернувся до приватного підприємця Мотунова Із проханням здійснити поточний ремонт мого вантажного автомобіля. Була проведена дефектовка автомобіля і придбані усі необхідні запасні частини, які були передані робітникам СТО разом із передплатою за ремонт.
Виконавши ремонтні роботи лише у липні Мотунов відмовився надати Д. Снєгирьову акт виконаних робіт та аналогічний акт щодо послуг зі збереження автомобіля. Замість цього Д. Снєгирьову, після його вимог, була надана розписка, у якій була вказана сума за надані послуги зі зберігання автомобіля. Сам договір та акти виконаних робіт надані не були. Ці документи були потрібні для подання в суд, бо автомобіль "Рено" виявився розібраним, і Д. Снєгирьову треба було його ремонтувати власними силами.
28 лютого 2012 року Д. Снєгирьов отримав постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, у якій йшлося про наступне: «Гр. Мотунов пояснил, что в августе 2010 года к нему обратился гр. Снегирев Д. с просьбой ремонта автомобиля. После проведенного ремонта автомобиль простоял на стоянке до сентября 2011 г. В результате за простой была взыскана оплата, которую последний вносил в качестве предоплаты за ремонт. Претензий после ремонта Снегирев не имел».
Ремонт з вини СТО замість місяця розтягнувся на рік, стоянка автомобіля, за яку Д. Снєгирьов сплачував гроші, що закінчилася крадіжкою частин та механізмів, які він змушений був купляти. Як підсумок всього цього - це відсутність претензій з боку потерпілого. Цікава логіка у працівників правоохоронних органів.
Коментуючи перебіг подій навколо цих справ співголова ГІ "Права Справа" Д.Снєгирьов підкреслив наступне: «По всіх цих фактах юридичним відділом підготовлені відповідні звернення до органів прокуратури та суду. У приватному спілкуванні зі мною співробітники міліції неодноразово підкреслювали , що подібна реакція правоохоронних органів є відповіддю на мою активну політичну діяльність, яка йде врозріз з офіційною політикою правлячої партії. Мені неодноразово пропонували припинити свою політичну діяльність та виїхати за межі міста Луганська. У разі моєї відмови мені погрожували повною блокадою мого бізнесу та відсутністю гарантій особистої безпеки.
Я не збираюся емігрувати або припиняти свою діяльність.Я був і залишаюся людиною, яка не зраджує своїм ідеалам та переконанням , незважаючи на тиск та погрози».