Хто стріляв? Знає собака
Селище Піски, яке знаходиться за два кілометри від Донецького аеропорту, лише умовно можна назвати тилом. Цей населений пункт наче за розкладом обстрілюють бойовики, кажуть українські військові. Мінометний обстріл тут буває щонайменше двічі на день. Із двох тисяч людей, які жили в Пісках, у своїх оселях залишились не більше двохсот людей, стверджують військові. Люди не можуть навіть вийти із власного подвір”я. Знаходитись на вулиці тут небезпечно для життя. В одному із будинків у Пісках жив професор, згадує заступник командира батальйону ОУН.
«Виявляється, що професор у черговий раз вийшов погодувати свою собаку, прилетіла міна – професор загинув. В себе в дворі. І якимось чином про це довідалась родина, якимось чином його забрала. Тепер дружина телефонує – займайте будинок, живіть. І бийте гадів», - згадує Борис Гуменюк, заступник командира батальйону ОУН.
На подвір’ї професора залишився собака, його родина забрати не змогла. Взагалі покинутих тварин у Пісках – десятки.
«Там на нейтральній території пропав собака, саме через те, що господарі залишили його на ціпку або в вольєрі, не випустили, і два тижні до них ніхто не міг добратись, вони просто два тижні ось так помаленьку гинули від голоду. Це дуже підло, - каже Гуменюк. - Ну не можна так залишати тварин помирати голодною смертю. Ось сьогодні ми тут, годуємо їх, а де опинимось завтра, нікому не відомо».
Військові підгодовують покинутих тварин, а на ніч забирають до підвалів. Десантники із 95 бригади опікуються крільчихою. Назвали її «Білосніжка». Годують листям і вівсом.
В зоні бойових дій домашні тварини вижити можуть, кажуть військові, головне, не прив’язувати їх. А деякі собаки навіть відчувають початок обстрілів. Один з таких собак - їйого назвали Ангеліною, - живе разом із добровольцями з «Правого сектору». Він гавкає у той бік, звідки летять снаряди.
