Розслідування злочинів в зоні АТО проводяться неефективно – юристи
Постраждалі та родичі загиблих не залучаються до процесу розслідування і відчувають себе покинутими державою.
Про це розповіли спеціалісти, які займаються справами осіб, що постраждали від воєнних дій на Донбасі. За їх словами, за цей час до Європейського суду з прав людини звернулося чимало людей. У цих випадках відповідачами є і Росія, і Україна. Спікери навели приклад, коли родичі загиблих під час теракту під Волновахою звернулися до суду. Вони, зокрема, заявляли, що дієвих методів захисту на рівні держави просто не було.
«Люди, зокрема, скаржаться на порушення права на життя, наголошуючи на тому, що держава могла запобігти цій трагедії, – розповів Андрій Кристенко, радник юридичної фірми ILF, спеціаліст з захисту прав в Євросуді, – і що вона могла б провести ефективне розслідування цих подій. Ці люди готові спілкуватись. Але, на жаль, вони почувають себе кинутими. Адже їх не залучають до розслідування, з ними не спілкуються. А з деякими держава взагалі не контактувала. Хоча вона могла б проявити достатньо турботу про них. Враховуючи те, з чим вони зіткнулись».
За його словами, в таких ситуаціях державні органи мають або передбачити такі порушення, або мінімізувати їх наслідки. Протягом 10-15 днів після трагедії під Волновахою велися активні дії по розслідуванню справи, проте згодом процес зупинився. Щодо родичів загиблих, то їх турбує відчуття невизначеності. Вони не знають, що зараз відбувається і вважають, що держава ними не цікавиться. Кристенко підкреслив, що державний обов’язок – піклуватися цими людьми. Як мінімум, здійснювати регулярні телефонні дзвінки та залучати їх до проведення слідства.
«За ці два роки держава Україна неналежно (по критеріям Європейського суду) це все розслідує, – зазначила Тетяна Охотникова, адвокат Харківської правозахисної групи, – це головний меседж, який подається проти двох держав. Адже ми стверджуємо, що Україна відповідальна за ті території незалежно від того, чи є вони окупованими чи знаходяться під її контролем. Там порушуються права українських громадян. І до Росії, яка здійснює фіктивний контроль окупованих територій і банформувань, які ці права, власне, і порушують. Для цього ми ініціюємо розслідування як в Україні, так і в Росії».
За словами Андрія Кристенка, розслідування кримінальних злочинів і до війни проводились на низькому рівні: «Воно вже років 15-20 неефективне. Коли у слідства є всі можливості провести його ефективно – то вони цього не можуть робити. Я вважаю, що з цим треба боротися вже давно і кардинально. Вже є спроби створити слідчий орган, який буде розслідувати кримінальні порушення. Питання в тому, що це за люди будуть». На його думку, до цього процесу варто залучати професіоналів, який мають значний досвід та вміння. Можливо, в якості консультантів, щоб вони навчали своїх співробітників тому, як слід розслідувати кримінальні справи.
Щодо Російської Федерації, то там все дуже просто. За словами Тетяни Охотникової, всі держоргани стверджують, що їх держава не має жодного стосунку до порушень на окупованих територіях. Хоча й обіцяють передати відповідну інформацію до українських органів. Наприклад, до російського суду надходить інформація про те, що якогось громадянина тримають в заручниках на окупованій території і катують. Але у відповіді представники суду підкреслюють, що в даному випадку мова йде про громадянина України і що злочин відбувається на її території. А на останок ще й звинувачують юристів в провокаціях.