«Монах» без пафосу розповість і про війну, і про мирне життя

Борис Севастьянов, починаючи з 2014 року, неодноразово відвідував зону АТО, де давав концерти на підтримку військових та цивільних. Це перша книга харківського музиканта, в якій той зобразив події, яким він був свідком, та особистостей, з якими він встиг познайомитися. При чому, мова йде як і про воєнні події та долі військових, так і про політичне життя цілком мирного Харкова. За словами Севастьянова, коли є такий досвід, то виникає необхідність про нього написати.

«Ця книжка, як на мене, дуже важлива, – розповів Борис Севастьянов, – тому що вона розповідає про ті події, які зараз відбуваються в Україні, які пов’язані і з війною, і з цивільним життям в Харкові. Я думаю, що ця книжка максимально правдива, максимально щира. Там немає пафосу. І, може, дещо в цій книзі не сподобається тим, хто буде її читати. Але така правда, як я її бачу. Тут просто треба читати і думати».

В повісті є свої персонажі. Деякі з них вигадані, деякі являють собою збиральні образи. Один з них – Льоша на позивний «Монах», чим іменем і була названа книга. Другий – «Мишонок» – його прототипом був військовий, який загинув від кулі снайпера. Прототипом «Шрека» був волонтер-піротехнік. За словами автора, під кожним персонажем та описаною в повісті подією є реальне підґрунтя.

«Я думаю, що пафос замилює очі, – зазначив Севастьянов, – звичайно, якійсь пафос повинен бути і в історії, і щодо якісь історичних подій та постатей. Але зараз ми живемо тут. Можливо, через 100 років будуть по-іншому дивитися на наші події, вони будуть обростати якимось міфами. Але зараз, я думаю, немає перед ким розповідати дуже пафосні речі, які я сам бачив на власні очі. І найголовніше зараз – це просто зафіксувати ту правду яка є. Звичайно, через призму людей, які це бачили, через особисті життя, через особисті погляди, через особистий досвід. Я думаю, що ця книга якраз про це: про правду війни і про праву життя в мирному Харкові під час війни.

Окрім зображення реальних подій, ця повість розповідає про людський біль, самотність, пошуки певних сенсів, а також про дружбу та втрати. В ній піднімаються питання вибору – політичного та морального, вибору того шляху, яким має рухатися Україна".