Харківські друзі Віктора Медведчука блукають між важкими політичними і легкими тілесними ушкодженнями

Олексій Пухлинов  |  Неділя, 21 липня 2013, 17:47
Але поглянемо на харківських апологетів «Украинского выбора». Наприклад, Андрій Лесик, депутат Харківської міськради, непримиренний борець з корупцією в справах землекористування та землевідведення. Але ось постійно змінює власні погляди.
Харківські друзі Віктора Медведчука блукають між важкими політичними і легкими тілесними ушкодженнями

Останнім часом в Україні виникають нові політичні та псевдополітичні проекти. Приклад – проект кума Путіна Медведчука «Украинский выбор» (хоча, можливо це проект самого Владіміра Владіміровіча). Проект просто супер як відомий і популярний. Щоправда, якщо чесно, відомий дякуючи білбордам – це так, а ось з його рейтингом великі проблеми.

Медведчук – майже патріарх української політики. Правда, періодично змінює свій курс. Ще в 90-ті Медведчук любив на сході України поговорити про радянську владу, ветеранів і тому подібне, а в Західній Україні – про УПА і сталінські репресії, від яких начебто постраждали його батьки. Насправді папа Медведчука в роки окупації  працював у адміністрації рейхскомісаріату «Україна» і відповідав за забезпечення Третього Рейху робочою силою з України. На цьому фоні трохи кумедно виглядають намагання Медведчука та його компанії піаритися на всьому, що пов’язане з Великою Вітчизняною війною.

Але поглянемо на харківських апологетів «Украинского выбора». Наприклад, Андрій Лесик,  депутат Харківської міськради, непримиренний борець з корупцією в справах землекористування та землевідведення. Але ось постійно змінює власні погляди. При  «оранжоїдах»  полюбляв одягти вишиванку, напрошувався до правих партій. Побачив свіжий проект «Сильна Україна» – встиг ускочити до цього потягу і пройшов з другом Саттаровим до Харківської міської ради. Одразу з партії вийшов і зараз очолює новий модний брендів проект «Украинский выбор». Навіть пару раз проводив якісь «протестні акції».

Правда всі ці акції якось більше нагадують самопіар, а якщо казати простіше, без політологічних термінів – звичайне піжонство і самовихваляння.  Проводили неодноразово в Ізюмі акції проти видобутку сланцевого газу – аж один раз приїхав Лесик і два прапори  «Украинского выбора», далі – зйомки і фото на пам'ять – фото звіт для штабу «УВ».  Потім відшукав у Харкові якусь  спірну ділянку землі з незрозумілими ганделиками без документів – давай туди себе, прапори  «Украинского выбора» та найважливіше – відеокамери і фоторепортерів. А що – дружок Віталік  Саттаров, директор телекомпанії  «Фаворит», завжди запише і в кращий «прайм»-час покаже. Картинка є, депутати з народом, а реальні проблеми харків’ян та їх вирішення – це вже хай інші, це вже по телевізору не покажуть.

Натомість, протягом цілого тижня всі ЗМІ аж кипіли новинами що машину нашого героя облили кислотою. Зрозуміло, сказав Андрій, це корупціонери хотіли позбавити його можливості терміново поїхати до виборців. Проте люди інформовані кажуть інше – дружина Ірина, якій вже набридло звинувачувати чоловіка в постійних зрадах, вирішила хоч якось   пригасити його жар самця та  облити авто, примусивши його посидіти вдома з дітьми, яких, до речі, аж троє. Але те, що його дружина – мати трьох дітей не зупинило нашого героя, тому він вирішив повиховувати супругу так  міцно, як написано в «Домострої», внаслідок чого вона навіть написала заяву про побиття її мужем до Ленінського райвідділу Харкова  Головного Управління міліції в Харківській області.

Навіть провели судово-медичний огляд, який зафіксував факт вчинення побоїв. Щоправда, наша міліція завжди особливо чутлива до сімейних проблем небідних депутатів міської ради. Де ж кримінальна справа по даному факту, яка його доля?

А поки що Андрій Лесик  бореться за права харків’ян. Крім того, він вперто воює за Митний союз, державний статус російської мови. Окремо, за вказівкою «УВ» і рідного йому Кремля, протидіє видобутку в регіоні сланцевого газу. З масовими акціями все просто – там головне фото звіт відправити. Але іноді треба і конференцію провести, приїдуть гості з Росії, розкажуть хохлам як жити.

Щоправда, тепер з конференціями проблема. Після чергової  конференції, вже на тему остогидлої «федералізації» України, один з організаторів – доволі відомий журналіст Костя Долгов волає в Інтернеті та на зустрічах з Андрієм Лесиком: віддайте мої 1500 доларів за конференцію, а то «русская идея»  – це добре, але гроші чомусь дають не  Лесик и Саттаров, а Костя Долгов. Правда, грошей не віддали, з  «Украинского выбора» Костя пішов, грюкнув дверима, тепер його ресурс – Інтернет-видання  «Глагол» з усієї сили  «мочить»  вчорашніх друзів.

Проте «выбор» працює далі. Є у нього ще один стовп, просто глиба – Віталій  Саттаров, депутат міської ради, директор телекомпанії «Фаворит» (як же модній партії без піару в ефірі, якщо ресурс і масовка ніякі). Крім того, Саттаров – це ще й Харківське відділення московського байк-клубу  «Ночные волки», президент якого «Хірург», він же Олександр Залдостанов, відомий на всьому пострадянському просторі. «Хірург» вихваляється тим, що його байк-рух користується не лише моральною, але й іншою підтримкою особисто Владіміра Владіміровіча Путіна. Тому «Ночные волки» запросто приїздять до підмосковного клубу «Три дороги» (Зеленоград) для того, щоб «расшить» невірних, які вирішили вийти з «Ночных волков» і перейшли до міжнародного клубу «Bandidos» - вирішили жити самі. Поїхали вовки карати невірних та наразились на опір. Тому пішли звідти як «волки позорные».

//artemovsk.info

До речі, сам «Хірург» – проти міжнародних байк-клубів. «Не должен русский мотомир чертям служить», говорить «Хірург».  Природно, що філіали клубу «Ночные волки» в Харкові, Києві та Севастополі – це не міжнародний клуб. Адже «Хірург» та його друзі, наприклад, наш Саттаров не вважають Україну державою, а «існування держав Україна та Росія окремо», на думку «Хірурга», це «происки вражьих сил». До речі, про «волков позорных». Харківські «ночные волки», так само, як і Лесик, полюбляють хвалитися  своїми справами, благо Саттаров на каналі «Фаворит» завжди покаже. Але ж потім з’ясовується, що заходи зі святкування  Дня Перемоги на «Висоті маршала Конєва» проводили не «Ночные волки», а інші. Але ж Саттаров розпіарив своїх «вовків». Знов таки, виходить не  «Ночные волки», а так, «позорные».

Ну а рок-фестиваль в Севастополі  «Епілог» – це вже проблема. «Хірург» вважає кордон між Україною та Росією трагедією, а Севастополь – дуже російським містом. А якщо мотоколона  «Ночных волков» в Україні буде, як в Зеленограді, наводити порядки і карати невірних, будемо сподіватись, що міліція  приведе їх до тями та пояснить, що вони перебувають в гостях, а не вдома.

 

 

 

comments powered by HyperComments