ПР до весни підготує Ющенкові неприємний сюрприз

Інтерв'ю інтернет-сайту ForUm.

Газова епопея нарешті досягла свого логічного завершення: Росія відновила транзит газу до Європи і підписала з Україною довгострокову угоду. Щоправда, одне питання по сьогоднішній день залишається відкритим. А саме – скільки ж доларів доведеться викласти нашій країні за «блакитне» паливо? Поки що російська і українська сторони говорять про різні ціни. Народний депутат із ПР Василь Кисельов вважає, що якщо Тимошенко вдасться «вибити» з Путіна газ по 235 доларів за тисячу кубометрів, то це додасть їй політичних дивідендів. Про це і поточну ситуації в країні він розповів в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у.
 

Василю Олексійовичу, Україна і Росія нарешті підписали газову угоду, постачання газу до Європи відновлені. Війна закінчена?

Я можу сказати, що цю війну Україна, безумовно, програла. Нагадаю, що Україна мала договір з Росією до 2010 року включно з ціною на газ у розмірі 50 доларів за тисячу кубометрів. Але за ініціативою української сторони він був розірваний.
На сьогоднішній день гострота «газової війни» між Україною і Росією спала. Але через те, що наша країна програла, і ціна на газ буде не 180 і не 200 доларів, а значно вищою, підприємства хімії і металургії просто «ляжуть», оскільки будуть неконкурентно-здатними, у першу чергу, щодо російських підприємств. Тобто ми дуже жорстко програли щодо торгового балансу. Це дуже сильно битиме по економіці України і насамперед по наповненню бюджету.

А що тоді необхідно зробити уряду, щоб виробництво остаточно не зупинилося?

Уряду необхідно зробити багато чого. У першу чергу, провести дегазифікацію – перейти на інші, більш економічні види палива, щоб зменшити хоч би вдвічі кількість споживання газового ресурсу. Крім того, необхідно шукати ринки збуту і знижувати собівартість своєї продукції.
Але перше, що повинен зробити нинішній уряд, це добровільно піти у відставку.

Але Ви ж розумієте, що Тимошенко не піде на такий крок?

Ми розуміємо, тому і говоримо народу про те, хто винен у «газовій війні» - уряд Юлії Тимошенко і Віктор Ющенко. Вони зчепилися між собою за пост президента, забули про країну і навіть про те, що треба було своєчасно укласти договір щодо газу. Їхні заяви про те, що в Україні є газ, це знущання зі здорового глузду, адже у школах, лікарнях і на підприємствах газ відключили.
Я на засіданні нашої комісії запитав у Олега Дубини, чому ми просимо у Росії газ і не піднімаємо свій? Він відповів: тому що поки не буде постійного транзиту російського газу до Європи, ми свій підняти не можемо. Тобто можна сидіти на бочці із золотом, але не мати за що купити шматок хліба. Ось що вийшло з нашими запасами, про які вони говорять. Але у мене тепер є сумніви, а чи є цей газ, і чи не перепродали його?! Тому я як член комісії жорстко поставив питання про реекспорт газу.

Василю Олексійовичу, а Ви згодні з Володимиром Путіним, який стверджує, що досягнуті у Москві домовленості щодо розв’язання газової проблеми дозволять розблоковувати низку інших питань у російсько-українському економічному співробітництві?

Путін розуміє, що Україні сьогодні не залишається нічого, як почати дії з просування в Єдиний економічний простір. Це перше. По-друге, Україна нікуди не подінеться від створення єдиного газотранспортного консорціуму. Деякі дуже «розумні» вважають, що цього робити не можна. Але ж тоді може закінчитися тим, про що говорив офіційний представник «Газпрому» Сергій Купріянов – до кінця 2011 року Росія побудує два газопроводи в обхід нашої країни. Ось потрібно до цього не догратися. Сьогодні ще є шанс не допустити цього, створивши газотранспортний консорціум.
Якщо хтось думає, що Росію можна «нахилити» чи обдурити, то він помиляється.

Те, що Тимошенко вдалося домовитися з Москвою, додасть їй політичних дивідендів?

Якщо їй вдасться отримати ціну на газ у розмірі 235 доларів, на жаль, безумовно, так.

А про що свідчить поведінка Ющенка під час «газової війни»?

Про багато чого. По-перше, про безконтрольну лють, яку він демонструє щодо Росії. Крім того, про ті речі, яких я не хотів би торкатися, зокрема, щодо того, що його сім'я ніколи не мала ніякого стосунку до цього, як він сказав, «смердючого» газу. Я думаю, він не зовсім щирий. Газ завжди дає великі прибутки.

Адже газ – бізнес президентів.

Так, тому він не хотів нікого впускати і блокував будь-які спроби втручання.

Може, тому Тимошенко наполягла на ліквідації посередників?

Ось Вам, як господині у домі, яка різниця, від якої фірми Ви отримали газ по 180 доларів?! Коли ціна на газ була 130 доларів, і Тимошенко, і Ющенко «підняли хвилю» – усунути посередника, то ціна на газ стала 179,5 долара. А посередник брав в Узбекистані та Казахстані газ за ціною 70-90 доларів, нам поставляв по 130 – це виявилося погано. Як тільки ми відмовилися від цієї схеми, Путін тут же перехопив ініціативу і купив на «…надцать» років уперед середньоазіатський газ за ціною 340 доларів, і всіх «умив». А зараз він диктує ціну на газ як Європі, так і Україні. Хто за це відповість?! Я думаю, народ має сказати, що досить над ним проводити експерименти, досить терпіти Тимошенко і Ющенка. Потрібно, щоб вони негайно пішли. Якщо ні, то у будь-якому разі необхідно усувати Тимошенко з посади і починати процедуру імпічменту Президента.

«Газове» питання може стати однією із причин початку процедури імпічменту?

Ні. Ющенко нічого не підписував, під запис нікому нічого не давав. Але є інші причини – порушення Конституції і законів.

Наприклад?

Наприклад, губернатор Харківської області Аваков двічі або тричі відсторонений більшістю обласної ради, але ніхто нічого не робить. Те ж саме щодо інших голів районних адміністрацій. Ющенко нахабно не виконує закон, адже він, не дивлячись на наявність постанови ВРУ про заборону без проведення референдуму починати кроки щодо приєднання до НАТО, підписав лист до Генерального Секретаря Альянсу разом з Тимошенко і Яценюком, і нишком вночі його відправили. Це прямий шлях до імпічменту Президента.

Тобто у березні Ющенка чекає неприємний «сюрприз»?

Ця процедура розтягується на 2-3 сесії, а президентська виборча кампанія стартує вже цього року. Нерви потріпати йому можуть, але досягти бажаного, боюся, що ні.