Думка: ціна війни для пересічних росіян
Більшість росіян не сприймає Україну як незалежну державу і марять ідеєю відновлення новітньої російської імперії. Секрет успіху Путіна полягає у правильній грі на вкорінених імперських настроях росіян, яких хлібом не годуй, а дай тільки імперську велич відчути. З даними опитувань «Левада-центру», понад 60 % росіян вважають пріоритетнішим низький матеріальний рівень життя за умов приналежності до сильної воєнної держави, яку бояться у світі, аніж власний матеріальний добробут. Тому Путін вибрав правильну стратегію гри на електоральних настроях, однак розплачуватися за путінську гру доведеться тому ж таки електорату – простим середньостатистичним росіянам.
А прості росіяни, попри кремлівську інформаційну блокаду та сплеск ура-патріотичної пропаганди в стилі «Кримнаш», вже відчули на собі наслідки путінської кампанії «собирания руських земель» та «процесу вставання Росії з колін». Отож що має з війни, розв’язаної Кремлем на Донбасі, російський народ?
Економічні жертви
Міжнародні санкції болюче вдарили по економіці РФ, яка базована на експорті кількох ключових позицій вуглеводнів і сильно залежить від співпраці з більш розвиненішим Заходом та потребує європейських технологій. Ціна на нафту, як основа близько 60% федерального бюджету, після російської агресії в Криму, почала стрімко падати і кошти для виплат пенсій, соціальних видатків та зарплат бюджетникам зменшилися. Ціни на нафту падають з кожним днем, а зараз нафта марки Brent знаходиться на позначці нижче $80 за барель. Внаслідок падіння курсу рубля, щодо долара та євро, ціни в російських магазинах суттєво зросли, а середньостатистичні росіяни стали на третину біднішими. Паралельно знижується платоспроможність росіян: зростають борги за комунальні послуги, зменшується кількість кредитних позик та можливості їх повернення банкам.
7 серпня Росія оголосила про заборону на постачання м’ясної продукції, овочів і фруктів, морепродуктів і охолодженої риби, молока і молочних продуктів з країн Євросоюзу, Австралії, Канади, Норвегії та США. Через заборону ввезення овочів та фруктів з Молдови, України і Польщі, ціни на них вже поповзли вгору. Кремль переконує росіян, що це дасть поштовх розвитку російського овочівництва, але, поки воно розвинеться, витрати на овочі та фрукти пустять під укіс бюджети багатьох російських сімей з дітьми та пенсіонерів. За даними агентства «Ромир», реальні витрати росіян на покупку продуктів і непродовольчих товарів повсякденного попиту зросли на 8,5% з весни минулого року по весну нинішнього. Якщо країни Заходу ввели санкції для покарання кремлівських політиків та їх партнерів – провладних російських бізнесменів, то Росія, своїми санкціями у відповідь, покарала своїх же громадян, заборонивши їм доступ до якісних європейських продуктів.
Внаслідок падіння курсу рубля, зменшення доходів від продажу вуглеводнів, середньостатистичні росіяни відчули значне зменшення своїх доходів. За підсумками минулого року «Аргументы и Факты» порахували, що більше ніж для половини жителів країни, які живуть на скромні пенсії і зарплати, інфляція склала більше 30%. До кінця цього року вона стане ще вище. Саме час народу, якому Кремль та навіть патріарх Кіріл радять потерпіти цей «складний час натиску Заходу на Росію», запитати: а російська влада та великий бізнес як переживають цей важкий період?
Голова Союзу споживачів Росії Петро Щеліщ підкреслює: «Закупівельна ціна в рублях, враховуючи курс долара і євро, вже зовсім інша, тому все буде тільки дорожчати. Ціни можуть вирости, в загальній складності, на 80%», – вважає експерт. Найбільш нищівного удару було завдано по середньому класу, який сьогодні різко зубожів – тут втрати перевищили 50%. Росіяни змушені міняти індійські й тайські пляжі на курорти Болгарії та Туреччини. Подорожчали і продукти харчування, то ж в РФ падає попит на дорогі продукти (наприклад ковбасу по 700 рублів чи сир по 500) й зростають продажі ковбаси та сирів по 300 і 250 рублів.
Проте завдяки медійній пропаганді, більшість росіян не вбачають вини своєї країни та політичного керівництва у погіршенні економічного становища РФ. Відповідальність за зростаючі ціни росіяни покладають на Захід, а не на власний уряд, зауважує заступник директора «Левада-центру» Олексій Гражданкін. «Дії керівництва країни в умовах антиросійських санкцій більшість вважають розумними та адекватними. Росія змушена захищатися від безпрецедентного тиску, тому й склалася ситуація з подорожчанням. Так вважає більшість опитаних», – зауважує експерт.
Путін досконало вивчив принципи сталінської пропагандистської політики: тоді голодним та босоногим дітям державна пропаганда розповідала, як вони повинні радіти тому, що наша соціалістична вітчизна виплавляє більше чавуну на душу населення, аніж капіталістична Англія. А сьогодні, у путінській Росії, громадянам розказують, що вони хоч і почали заробляти менше, ціни зросли, а РФ зазнає міжнародної ізоляції, але їм слід радіти тому, що «Кримнаш», і «Росія встає з колін».
Моральні втрати
Окрім економічних, прості росіяни одержали втрати моральні та іміджеві, які не обчислюються грошима, і в міжособистісних стосунках є руйнівними. Це і втрата поваги серед іноземців, друзів за кордоном, і розрив родинних зв’язків, і моральна деградація, яка формує викривлену свідомість, дикунські цінності, виправдовує агресію, фашизм та вбивства людей.
Росіян уже не пускають в окремі готелі, кафе, клуби та ресторани у європейських країнах, Туреччині, Єгипті, США. В цивілізованих державах дедалі більше людей не бажає обслуговувати та спілкуватися з громадянами РФ, які й раніше були відомі своїм хамством та п’яною агресією, а після розв’язання війни проти України, неприязнь до росіян ще більше зросла.
Україна та Росія є мабуть єдиними країнами у світі, де живе найбільше кількість родичів по обидва боки кордону, яка вимірюється мільйонами. Американський політолог Семюел Хантінгтон говорячи про православну релігію та східнослов’янську етнічну групу народів, зазначав, що якщо цивілізація, є тим чим ми її звикли вважати, тобто є кровною та духовною спорідненістю етносів, які її формують, конфлікт між Україною та Росією навряд чи можливий.
Однак, все змінилося після анексії Криму та російської агресії на Донбасі, внаслідок якої, загинуло вже більше 4 тисяч осіб по обидві сторони, із залученням росіянами до боїв кавказьких ісламських найманців – чеченських та осетинських головорізів. Піддаючись брехливій маніпулятивній пропаганді кремлівських мас-медіа, мільйони споріднених з українцями росіян щиро переконані, у справедливості того, що найбільшій державі світу стало мало землі, і тому вона вирішила захопити ще пів України, а українська армія, яка захищає свою Батьківщину – «фашисти».
Мільйони російських громадян не можуть зрозуміти: чому з ними рвуть зв’язки їхні родичі в Україні? Чому їх не раді зустрічати як раніше на гостинній українській землі брати, сестри, бабусі, і навіть матері? Чому друзі, однокласники, яких вони колись залишили, поїхавши на заробітки в Росію, не тільки не хочуть визнавати Крим російським, але й підтримують свою «київську хунту», «злочинну нацгвардію» і більше не хочуть з ними спілкуватися. То ж, прості росіяни заплатили за імперські амбіції свого президента не лише втратою приємного літнього відпочинку в Україні, домашніх продуктів, українського сала, кавунів, але й втратою людського обличчя в очах своїх українських родин.
Втрата гідності
Тож звичайні росіяни сьогодні дорогою ціною платять за право своїх кремлівських правителів бавитися у геополітичні ігри та вписувати своє ім’я в історію. Путін та його кліка не посилають своїх дітей гинути на Донбасі, приєднуючи до «русского мира» черговий дотаційний регіон, а російські матері поховали вже понад 4 тисячі своїх синів. Заради продовження абсурдних воєнних кампаній та збільшення воєнного бюджету, Кремль готовий понижувати життєвий рівень населення, зменшувати видатки на медицину, затримувати зарплати, як це вже відбувається у сибірських містах. А заплатить за це російський народ, який вже дістає зі своїх кишень гроші за імперські амбіції Путіна. Проте, найбільше цинічним є те, що Путін легко приносить у жертву життя та добробут простих росіян навіть не стільки для розширення імперії та захисту інтересів етнічних росіян, скільки для створення сірої зони замороженого конфлікту та дестабілізації ситуації в сусідній країні, яка вирвалася з під його контролю. Путін вставляє палиці в колеса України, а російський народ якраз і є тією палицею поміж шпицями.
