Харківська область — це провідний інтелектуальний центр України, а вже потім прикордонний регіон - Світлична
«Справжня Варта» публікує повний текст інтерв'ю (газета "День", №137):
Наприкінці липня Комітет виборців України склав рейтинг діяльності голів облдержадміністрацій у першому півріччі 2017 року. На першому місці — третій раз! — голова Харківської ОДА Юлія Світлична. Як повідомили в КВУ, експерти відзначили ініціативи голови ХОДА щодо підвищення зарплати на промислових підприємствах області, контакти Харківщини з зарубіжними партнерами і економічне зростання, зокрема в промисловості, на тлі спаду цього показника по країні. А ще, за даними Кабінету Міністрів, Харківська область очолила рейтинг соціально-економічного розвитку областей за 2016 рік.
Юлія Світлична працює у штаті Харківської облдержадміністрації з 2014 року, очолила ХОДА 15 жовтня 2016-го. Вона — наймолодший керівник області в Україні та єдина жінка на цій посаді. Якщо від рейтингів перейти до практики, то в період її керівництва в області відновили будівництво близько 200 об'єктів соціальної інфраструктури, розвивається метро, у промисловості частка прибуткових підприємств збільшилася з 50% до 70%.
Незважаючи на близькість до зони бойових дій на Донбасі, в Харківській області регулярно відбуваються масштабні міжнародні зустрічі. З останніх прикладів — I Міжнародний гендерний форум, який на початку липня зібрав близько 500 учасників з десятків країн. А ще область стала своєрідним магнітом для іноземних інвесторів. У минулому році Харківщина залучила $148 мільйонів іноземних інвестицій — майже в десять разів більше, ніж у 2015-м. Майданчиком, де часто зароджується таке партнерство, є Міжнародний економічний форум «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи!», який наприкінці вересня пройде в обласному центрі вже дев'ятий раз. Незадовго до форуму ми розпитали у Юлії Світличної про «рецепт успіху» області, науковому бренд Харкова і її власних кордонах компромісу. А почали з гендеру.
— У липні в Харкові відбувся I Міжнародний гендерний форум. Він охопив великий коло проблем: гендерне питання під час збройних конфліктів, участь у прийнятті управлінських і суспільних рішень. Що стало головним результатом такої масштабної дискусії? Які практичні рішення з'явилися завдяки йому?
— Слід розуміти, що позбавлення від фактичного поділу професій чи посад на «чоловічі» і «жіночі», подолання інших гендерних стереотипів — це вже норма для сучасного світу. На цей процес все більше уваги звертають провідні економісти світу та уряди розвинутих держав, так як у сучасній економіці головним ресурсом зростання є не нафта або метал, а люди. Країни, які не повністю використовують потенціал половини свого населення, втрачають. У перспективі вони просто не зможуть витримувати конкуренцію за високий рівень життя. Тобто це вимога часу. Саме тому разом з першою леді Мариною Порошенко та представницею Президента в парламенті Іриною Луценко ми ініціювали таку дискусію, і я вважаю, що вона виявилася дуже важливою і корисною для України.
Зараз на базі Харківської області вже розпочато створення Всеукраїнського аналітичного гендерного центру. Він дозволить об'єднати всі ініціативи, які існують на рівні органів влади і громадянського суспільства, напрацювати ефективне законодавство в гендерній сфері, поставити на системну основу проектну роботу на місцях. Серед перших кроків, намічених під час форуму, — проведення інформаційної кампанії щодо підтримки Стамбульської конвенції Ради Європи. Це наріжний міжнародний документ, питання про ратифікацію якого Верховна Рада повинна розглядати восени.
— Можливості для реалізації чоловіків та жінок в Україні стали одним з ключових питань форуму. З вашого досвіду, наскільки сильний дисбаланс у цьому контексті? Чи змінюється ситуація зараз?
— Деякий дисбаланс досі фіксується навіть у Євросоюзі чи США, де гендерні питання є предметом широкої суспільної дискусії та відповідної державної політики. Порівняно з ними Україна знаходиться на попередньому етапі. Ми тільки починаємо усвідомлювати, що гендерна нерівність — це насправді ще одна проблема з минулого, без вирішення якої важко побудувати успішне і сучасна держава.
— Періодично в Україні заговорюють про введення квот на кількість жінок в органах влади. Це може стосуватися і партій, інших структур. У деяких країнах, наприклад, у Франції, такий досвід є. А яке ваше ставлення до цих практик?
— Дійсно, така практика в світі є. Але чи здатна вона сьогодні принести очікуваний ефект в українському контексті — питання дискусійне. Завжди є спокуса механічно скопіювати якісь ініціативи, які спрацювали в інших країнах, і нібито закрити це питання. Але не слід забувати і один з відомих законів Мерфі: «Будь-яка складна задача має просте, легке для розуміння неправильне рішення».
Я вважаю, що реформи, які стосуються сфери цінностей і норм, — це не той випадок, коли потрібно стрибати через сходинку, тому що є великий ризик спіткнутися. Вони можуть бути успішними тільки тоді, коли мають потужний суспільний запит і супроводжуються системними змінами нормативної бази, а не простим введенням квот. Інакше можна отримати не соціально значимий результат, а «потьомкінські села». Слід визнати, що в гендерних питаннях Україні ще належить пройти певний шлях, концентруючи свою увагу не на поверхневих рішеннях, а на формуванні фундаменту для глибоких і стійких змін. Це об'єктивно, і зробити це потрібно не тільки державі, але і суспільству, адже мова йде не тільки про державному апараті або політичних партіях, але і про підприємницькому секторі, де жінки займають лише п'яту частину керівних посад.
Саме тому сьогодні ми спрямовуємо свої зусилля на зміцнення суспільної бази щодо підтримки ґендерних перетворень в Україні. Вважаю, що для початку потрібно закласти законодавчу основу і створити дієві механізми для вирішення найбільш гострих питань, де особливе місце займають не тільки трудові відносини, але і відносини в суспільстві в цілому.
— Харківщина демонструє лідерські амбіції не тільки в гендерних питаннях. І в 2016 році, і за підсумками першого півріччя 2017 року, ви посіли перше місце у рейтингу голів облдержадміністрацій з дослідження Комітету виборців України. З моніторингу Кабінету Міністрів України, Харківщина теж перша. А що особисто для вас є критерієм успіху?
— Якісні зміни, які будуть почувати люди. Для мене важливо бути частиною суспільства, що має на меті реформування країни.
Зараз багато працюємо над соціально-економічним розвитком і безпекою регіону. Мати постійний зв'язок з громадськістю — необхідна умова, без цього немає розвитку. Також важливо на сході України донести людям безальтернативність європейського вектора розвитку країни. Можу сказати, що завдяки системній підтримці Президента України сьогодні Харківщина є для Європи і світу регіоном світу і розвитку, а не війни.
Другий рік поспіль в області будується понад 200 об'єктів соціальної, гуманітарної, інженерної інфраструктури в рік. У промисловості прибуток підприємств перевищує 2 мільярди гривень, а частка прибуткових підприємств збільшилася з 50% до 70%. Зокрема, в машинобудуванні маємо зростання виробництва на рівні 20%, і це дозволяє почати підвищення зарплат працівникам підприємств. Відновив роботу Харківський тракторний завод, на танковому заводі імені Малишева вже за перше півріччя вийшли на торішні обсяги реалізації продукції. У минулому році область залучила $148 мільйонів іноземних інвестицій — майже в десять разів більше, ніж у 2015 році.
Вагомі ці результати? Вважаю, що ми на правильному шляху. І це є результатом спільних дій влади, менеджменту різних підприємств, бізнесу та громадськості. Зазначу, що багато ініціативи, вже впроваджені в Харківській області, були реалізовані саме завдяки системному взаємодії з громадським сектором.
— Готуючись до нашого спілкування, звернула увагу, що в Харківській області будується досить багато потужних об'єктів. Які плани на цей рік? Які пріоритети?
— Будівництво — це розвиток, а значить, ми приділяємо цьому особливу увагу. До речі, за перше півріччя обсяги будівельних робіт збільшилися на 30%. Багато працюємо над великими інфраструктурними проектами. З найбільш великих і пріоритетних відзначу кілька національного рівня.
Перше — це продовження будівництва метро. В минулому році відкрили 30-ту станцію Харківського метрополітену і зупинятися не плануємо. Відповідні проекти щодо будівництва двох станцій вже затверджено урядом, зараз разом з міською радою працюємо з ЄБРР щодо фінансової підтримки будівництва.
Друге — будівництво великого концертного залу обласної філармонії на 777 місць. В минулому році перше глядачів прийняв новий органний зал філармонії, великий зал плануємо запустити в 2019 році.
Третє — Центр адміністративних і соціальних послуг, який розпочне роботу найближчим часом. Це п'ятиповерхова будівля на 6000 м2, де будуть надавати близько 450 послуг. Подібного центру в Україні немає, це буде найбільш комплексне установу з надання адміністративних послуг в країні.
Четверте — це будівництво нових об'єктів гуманітарної сфери та капітальний ремонт об'єктів охорони здоров'я. В цьому році відкриємо дві нові школи і продовжимо будівництво сучасних фізкультурно-оздоровчих комплексів. Рік тому відкрили спортивні комплекси в Первомайському та Вовчанському районах, вже будуємо в селищі міського типу Пісочин, найближчим часом почнемо в Золочівському та Красноградському районах. І так далі по всіх районах області.
П'яте — будівництво Комплексу з переробки побутових відходів. Це буде найсучасніший завод, який зможе у результаті переробки відходів виробляти електричну енергію. Харківської ОДА та міською радою повністю підготовлена відповідна проектна документація вже передана на розгляд у Кабмін.
У нас дійсно амбітні плани, і вони будуть реалізовані.
— Як знаходите спільну мову з різними учасниками політичного процесу в області? Яка ваша команда? І в чому не підете на компроміс?
— Вважаю, що керівник регіону повинен забезпечувати баланс зрілого досвіду і молодий ініціативи, цінувати професіоналізм та залучати до справи тих, хто здатний продемонструвати реальний результат, а не імітацію процесу. Саме результат.
На цих принципах також будується діалог з політичним середовищем. Я завжди готова до співпраці з усіма, хто несе конструктив і здатний працювати на розвиток області. Кожен повинен розуміти: майбутнє регіону — не предмет для популізму та політичних спекуляцій.
Що стосується компромісу, то відверто скажу: ніякого компромісу не може бути у боротьбі з сепаратизмом і корупцією. У цьому толерантність нульова. Тільки знищення.
— Ви зазначали, що фінансування освітньої сфери області значно збільшилася. За рахунок чого це відбулося? На що спрямовуються кошти?
— У минулому році обсяг фінансових ресурсів, які вдалося вкласти в освітню сферу регіону, вдвічі перевищив фінансування двох попередніх років разом узятих. Це і державна підтримка, і кошти міжнародних партнерів, і наслідок експерименту щодо впровадження європейської моделі солідарного фінансування, яка дозволяє зосередити на розвитку проекту кошти бюджетів всіх рівнів — від місцевих до обласного. Принцип простий: суспільства, які мають якісні проекти і готові їх фінансувати, отримують співфінансування з обласного бюджету. Це стимулює районні та місцеві органи влади і дозволяє значно підвищити темпи оновлення матеріально-технічної бази освітніх установ.
Сьогодні ми системно інвестуємо в освітні технології, які дозволяють вивести якість навчання на новий рівень. За останні два роки встановили нових комп'ютерів більше, ніж за попередні п'ять. Закуповуємо нове мультимедійне обладнання. Проводимо енергомодернізацію шкільних будівель, встановлюємо сучасні спортивні майданчики, харчоблоки, нову сантехніку. Діти мають отримувати якісну освіту і робити це в безпечних і комфортних умовах. Для нас це — однозначний пріоритет.
— Серед своїх пріоритетів ви називаєте доступність якісної освіти для кожної дитини. Як плануєте цього досягати? Щодо практичних прикладів — у чому особливості будівництва школи в мікрорайоні «Мобіль» селища Пісочин?
— Проблема доступності якісної освіти сьогодні вирішується на державному рівні. Це реформа загальної освіти, яка передбачає створення освітніх округів та опорних шкіл у районах області. Реалізуючи цю реформу в постійній взаємодії з урядом, ми не женемося за кількісними показниками, коли гімназію або ліцей від звичайної сільської школи відрізняє лише нова вивіска. Сьогодні на Харківщині діють вже 12 опорних шкіл, і кожну нову відкриваємо тільки тоді, коли проведено капітальний ремонт, встановлено комп'ютерні класи, закуплено нове обладнання для кабінетів фізики, хімії, біології, математики, географії, яке не оновлювалося по 30-40 років. І це не комплект пробірок, а сучасні цифрові лабораторії, інтерактивні комплекси, на яких навчаються діти в європейських країнах.
Опорна школа обов'язково повинна мати укомплектований штат кваліфікованих педагогів, гарантоване забезпечення учнями, умови для навчання дітей з особливими потребами. Такий підхід дозволяє не тільки уникнути якогось соціального напруження, ризик якого завжди існує при реалізації реформ, але і досягти головної мети: наблизити якість навчання в селі до стандартів обласного центру. Як результат, в цьому році діти з сільських районів перемогли на всеукраїнських олімпіадах і конкурсах Малої академії наук. Це прекрасний результат, який надихає на подальшу роботу.
Що стосується Пісочина, то там давно існував великий дефіцит учнівських місць. Протягом п'яти років влада не звертала уваги на численні звернення людей. Але два роки тому ми взяли вирішення цієї проблеми під свій контроль. І це буде перша за останні 12 років нова школа, побудована «з нуля». До речі, в дуже стислі терміни — почали в листопаді 2015 року, завершимо в серпні 2017-го. Цю сучасну будівлю, що споруджувалася з застосуванням новітніх енергозберігаючих технологій. Вона розрахована на 640 місць, з найсучаснішим обладнанням, має умови для інклюзивного навчання.
Як я говорила, це не єдина нова школа, яка прийме перших учнів у новому навчальному році. Відкриваємо школу ще й у прикордонному Золочівському районі. Її будівництво тривало з початку 1980-х, а сім років тому було взагалі заморожено. Ми знайшли кошти і разом з товариством довели справу до кінця.
— Харків відомий своєю науковою школою, з містом пов'язані долі трьох нобелівських лауреатів: Іллі Мечникова, Льва Ландау та Саймона Кузнеця. Сьогодні залучаєте місцевих вчених для впровадження інновацій? Як розвивається Харківський університетський консорціум, створення якого ініціювали?
— До речі, в жовтні цього року будемо відзначати 85-річчя розщеплення ядра атома в стінах Харківського фізтеху. Запрошую, буде цікаво.
Так, для Харківської області наука — це бренд і потужний сектор регіональної економіки, який має всі шанси в перспективі стати провідним. Для цього Харківщина впроваджує інноваційні для України формати об'єднання зусиль органів влади, науково-освітнього комплексу, а також підприємств і організацій реального сектора. Харківський університетський консорціум є одним з таких форматів, і сьогодні по усіх ключових напрямах його роботи ми маємо конкретний результат. По-перше, це поліпшення конкурентних позицій університетів-учасників на ринку освітніх послуг, у тому числі міжнародному. По-друге, науково-виробничі кластери, створені в рамках консорціуму разом з бізнесом, генерують реальні розробки та прибуткові проекти. Особливо виділю кластер «Оборонний», який активно включився в програму імпортозаміщення в сфері ВПК. Таку програму Харківська область розробила разом з державним концерном «Укроборонпром», до виконання якої залучені півтори сотні промислових підприємств області.
Серед важливих ініціатив також виділю унікальний для нашої держави проект «Наукові обрії Харківщини». Його мета — виховання інноваційних навичок і зміцнення потенційної кадрової бази науки в регіоні. В рамках цього проекту провідні вчені працюють з дітьми та молоддю по всій вертикалі навчальних закладів — від дошкільних до більш високих. І сьогодні я вже можу сказати, що він викликає захоплення всіх його учасників.
— Надактуальна для всієї країни тема — медична реформа. В області є розуміння змін, які хоче впровадити Міністерство охорони здоров'я?
— Абсолютно зрозуміло, що питання реформування медичної сфери назріло давно. Сьогодні бюджетне фінансування цієї сфери в Україні сягає близько 4% ВВП. А якщо врахувати витрати, які несуть пацієнти, то майже 7% ВВП. Давайте відверто: часто людині доведеться платити зі своєї кишені за кожен дрібниця. Але при цьому в багатьох випадках українці не мають ні того якості медичних послуг, яке б відповідало такій ціні, ні гідних зарплат і умов праці лікарів. А закупівля сучасного обладнання для місцевих лікарень в Україні часто сприймається як подвиг.
Реформа не просто повинна запровадити нові принципи бюджетного фінансування, зробити його ефективним і справедливим. Її головне завдання — побудувати абсолютно нові, прозорі відносини з пацієнтом. Безумовно, в проекті реформи є ряд дискусійних моментів, які потрібно обговорювати. Ця реформа дуже важлива для людей, і треба людям роз'яснювати і переконувати, що це потрібно робити. Коли не вистачає інформації, її місце завжди займають чутки.
До речі, вважаю, що останні зміни в державний бюджет, якими на реформування сільської медицини передбачено 4 мільярди гривень, кардинально покращить якість медичних послуг у районах області. Цей процес був ініційований Президентом і підтриманий урядом і парламентом.
— Харківська область — непростий регіон, зокрема з-за близькості до Росії. Сьогодні тут проходять великі міжнародні події, наприклад, засідання Моніторингового комітету Конгресу регіональних влад Ради Європи. Ви називали Харків «ще одним джерелом посилення європейської ідеї на всьому континенті». Наскільки область захищена від впливу Росії?
— Насамперед Харківська область — це один з провідних інтелектуальних центрів України, а вже потім прикордонний регіон.
Звичайно, Росія залишається нашим географічним сусідом. Але Харківщина навчилася з цим жити. І в економічному плані, динамічно освоюючи нові ринки. І в плані безпеки. Ми завжди насторожі, і сьогодні у держави є достатньо сил і засобів, щоб забезпечувати безпеку на всій території Харківської області та по всій лінії кордону. Як результат, за останні два роки Харківська область стала одним з нових центрів міжнародного співробітництва в державі, і відстань у тисячу кілометрів до кордону з Євросоюзом лише стимулює нашу активність.
— До речі, ви є віце-президентом Палати регіонів Конгресу регіональних влад Ради Європи. Досвід яких країн щодо самоврядування вам цікавий? А Харківська область стає прикладом для інших країн?
— Харківщина сьогодні привертає велику увагу міжнародних партнерів. Адже в світовій практиці практично немає прикладів, коли прифронтовий регіон здатний демонструвати випереджальну динаміку розвитку в порівнянні з іншими регіонами країни, які знаходяться за сотні кілометрів від зони бойових дій. Власне, бажання ближче познайомитися з регіоном і дати чіткий сигнал, що схід України — це Європа, були серед головних причин того, чому вперше в історії України засідання Моніторингового комітету Конгресу регіональних влад Ради Європи відбулися саме в Харкові.
Європейських колег розвиток України цікавить не менше, ніж нас — історія успіху Європи. Адже в умовах війни наша держава проводить реформи, багато з яких є актуальними і для західних демократій. Раніше це вважалося неможливим. Завдяки децентралізації доходи місцевих бюджетів в Україні зросли вже в два з половиною рази — з 69 мільярдів гривень у 2014 році до 170 мільярдів гривень у нинішньому. Одна з причин такого результату полягає саме в тому, що Україна не копіює якусь готову модель, а ретельно вивчає зарубіжний досвід, щоб уникнути помилок і відібрати успішні рішення, які спрацюють в наших умовах. Адже кожна з європейських країн має свій, досить тривалий шлях організації ефективного управління на регіональному і місцевому рівнях, і він далеко не завжди був прямим і простим. Були і нерозуміння, і громадський опір. Під час засідання Моніторингового комітету, яке відбулося наприкінці червня, цим питанням ми з колегами приділили значну увагу.
— У вересні в Харкові в дев'ятий раз пройде міжнародний економічний форум «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи!». У минулому році він викликав резонанс — як рівнем представництва, так і контрактами в енергетичній та фармацевтичній галузях, укладеними за його підсумками. Які акценти форуму в нинішньому році?
— Харківський форум прагне зайняти нішу основний майданчики для налагодження міжнародного співробітництва на сході України. І це підкріплена амбіція, адже за останні три роки жоден з наших форумів не завершився без підписаних угод. В цьому році Харківщина також налаштована на конкретний результат, і я вже можу анонсувати, що разом з Національним інвестиційним радою при Президентові України ми готуємо на вересень особливий формат. Переконана, що форум стане подією в економічному житті нашої країни. Тому чекаю вас і ваших колег-журналістів. Гарантую, що матеріалу для освітлення буде більш ніж достатньо.
Марія ПРОКОПЕНКО, «День». Фото Марії ЗАЙЦЕВОЇ
