Про головне, скепсис і надії. Парламентарі підбили підсумки сесії (фото, відео)

«В своєму виступі я не збираюся стверджувати, що в роботі Верховної ради немає проблем. Навпаки, я збираюся проілюструвати тезу, що, поки телебачення транслює нескінченне шоу, Рада, більшість її депутатів займаються повсякденною копіткою працею, пишуть та приймають життєво важливі для країни закони», — наголосив позафракційний очільник парламенту, представляючи свій звіт «Про головне». Прес-конференції Андрія Парубія та представників парламентських фракцій (від «Самопомочі» — Тетяна Острікова, «Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» — Сергій Власенко, «Радикальної партії Олега Ляшка» — Ігор Попов, «Опозиційного блоку» — Наталія Королевська) здійснено в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Рада: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». Перший день спілкування можна назвати офіційним.

На підсумкову прес-конференцію у будівлі на Грушевського зібралися 146 журналістів, з яких 60 — регіональних. Зустріч тривала майже дві години. Спікер представив розгорнутий звіт, що парламент встиг зробити за час його головування — трохи менше за 100 днів. Серед особливо підкресленого — вирішення більшості «ключових завдань» (зокрема, щодо співпраці з МВФ та декомунізації) через прийняття 473 законодавчих актів (серед яких 85 законів).

«Після того, як ми фактично подолали кнопкодавство, у нас з’явилася велика проблема з відвідуваністю депутатів. Вона має кілька вимірів. Один — це дисциплінарні порушення, які можу ввести я як голова Верховної Ради. Інший вимір — це громадський тиск. Більш того, за останній місяць-півтора, коли цей громадський тиск зріс, я можу сказати впевнено, що Верховна Рада почала працювати ефективніше. Навіть в липні місяці, коли я зробив повідомлення, що опублікую всіх присутніх і неприсутніх в газеті «Голос України», ми побачили, як депутати збиралися та приймали рішення. Тому маємо з двох сторін ми це питання вирішувати. Дуже закликаю усіх журналістів особливо впливати на мажоритарників від вашого регіону, слідкувати за їх відвідуваністю. Я впевнений, що разом ми змусимо запрацювати тих депутатів, які рідко появляються на сесії», — наголосив голова ВР. Він також уточнив, що запроваджений механізм вирахування зарплати за невідвідування сесії дозволив зекономити 1,5 млн. грн. При цьому Андрій Парубій зазначив, що «збирання списків коаліції» не входить до його службових обов’язків, а роботу парламенту він забезпечує. Також голова ВР запевнив, що дочасних парламентських виборів не буде, триває законотворча робота щодо зняття недоторканності з підозрюваних депутатів, а Держбюджет-2017 приймуть вчасно.

Представники фракцій представили власні інтерпретації цифр і фактів з роботи парламенту, наведених спікером. Ставлення відрізнялися, але в цілому кожен готовий продуктивно працювати на наступній сесії (якщо дочасних виборів не буде).

«Сподіваюся, що кожен народний депутат згадає свої передвиборчі обіцянки, і всі ми почнемо їх виконувати з новим натхненням і ентузіазмом», — прокоментувала перша доповідачка Тетяна Острікова. Вона описала роль фракції у прийнятті законів про ОСББ, іноземні інвестиції, лікарські засоби, акцизи на вживані авто та пояснила, чому «Самопоміч» не голосувала за зміни Конституції та законодавства щодо судоустрою: «В першу чергу, не повірили Адміністрації Президента, тому що ми не раз спостерігали за тим, що декларується одне, а впроваджується в житті зовсім інше». Згадала депутат проекти, які так і не стали законами, зокрема, щодо роботи тимчасових слідчих комісій, тому ВР, як і раніше, позбавлений можливості виконувати контрольну функцію. «Більшість в парламенті на четвертій сесії не спромоглася здобути політичну волю, щоб винести цей законопроект в зал», — зазначила вона. Також її з однопартійцями непокоїть в цілому політика уряду Гройсмана: у Раду своєчасно не подано бюджетну резолюцію, а значить — порушено бюджетний процес, затримано реформу Податкового кодексу та ліквідацію податкової міліції.

Наталія Королевська, у свою чергу, запропонувала оцінювати роботу парламенту за ключовими показниками ефективності. «За четверту сесію було прийнято 85 законів, це найгірший показник за час роботи восьмого скликання парламенту. Прийняття кожного закону цього парламенту коштувало 5 млн. 500 тис. грн. А утримання кожного народного депутата протягом четвертої сесії парламенту коштувало платникам податків 1 млн. 135 тис. грн.», — констатувала вона. Потім іронічно зауважила, що «європейський шлях» реалізується в найкоротші терміни — з огляду на ціни та тарифи. Однак, українцям не дали орієнтирів щодо поліпшення економічної ситуації. До цього, «Опозиційний блок» не підтримує жодне з нових призначень. Навела депутат й іншу невтішну статистику, на кшталт рівня довіри парламентові, що становить 0,7%. Хорошою практикою Наталія Королевська назвала запровадження «тематичних днів», але поскаржилася, що фракція не знайшла підтримки щодо проведення «дня соціальних питань», а також низки стратегічних, на думку доповідачки, питань (антикризова програма, реформа Конституції, розпуск парламенту тощо).

«За останню сесію поступово Верховна Рада перетворюється на відділ по штампуванню законів Адміністрації Президента. Це дуже прикро. Новий уряд став урядом меншості. Чи варто створювати уряд, стабільна підтримка якого 170 чоловік? Це не передбачено законодавством. Він підтримується коаліцією «тушок», список якої ніхто не бачив», — обґрунтував Ігор Попов свою думку щодо причин неефективності парламенту. До того ж, новий уряд не відповідає політичним настроям населення. Депутат зауважив, що опозиція, представники якої присутні за столом, незважаючи на відмінність політичних позицій, мають сумарну електоральну підтримку в 7-8 разів більше за партію влади. Наслідками відсутності коаліції він вважає повернення кнопкодавства, нескінченні компроміси, спекуляції на благородних речах (закони «для фронту») тощо. Позитивним Ігор Попов назвав закон про розмитнення авто та зростання відкритості парламенту, але повідомив, що абсолютно нових законів прийняли лише чотири та назвав акти, прийняття яких відкладено. Стратегічні рішення, наголосив опозиціонер, приймаються поза Верховною Радою.

Продовжив думку колеги Сергій Власенко: «Вони приймаються або в Адміністрації Президента, або в Кабінеті міністрів, або в канцелярії Арсенія Яценюка. Тобто це ті люди, які мають реальний вплив на дві найбільші фракції парламенту. До тих пір, поки рішення замість українського парламенту будуть прийматися за межами українського парламенту, ми можемо робити все, що завгодно, але працювати це не буде». Через несамостійність ВР не може прийняти рішення індексації зарплат і пенсій, встановити обґрунтовані тарифи, провести реформи тощо. Нардеп прокоментував і введення покарання прогульників: депутату від БПП немає сенсу приходити голосувати, якщо рішення приймають за нього, воно не співпадає з особистою позицією, а авторські проекти не пропускають до голосування. Сергій Власенко докорив більшості втратою контролюючої функції, подвійними стандартами, маніпуляціями з цифрами та наголосив, що опозиція має отримати реальні механізми впливу. Опозиціонер помітив зниження професійного рівня підготованості законопроектів та повідомив про відсутність жодної стратегії розвитку країни.

Питання, яким чином потрібно долати кризи, викликало суперечки спікерів наприкінці заходу. Жінки вголос з’ясовували позиції, чоловіки мовчали. В офіційний відеозапис сперечання не потрапили.

Наступного дня для регіональних кореспондентів організували ще кілька тематичних зустрічей. Серед інших, завітав представник фракції партії «Блок Петра Порошенка» Олександр Черненко. Хоча доповідь стосувалася його участі у проекті «Модельний округ» (також здійснюваному в рамках програми «Рада»), журналісти розпитали думку щодо роботи ВР восьмого скликання. «Я буду персонально за себе говорити. Було не раз і не два, коли я не так, як фракція. Мої колеги і по об’єднанню «Єврооптимістів», і по фракції останнім часом голосують частіше не так, як вирішує партія. За ті моменти, коли я не голосував за рішенням партії, жодних санкцій, розмов, погроз у мене не було. Іноді я заявляв про себе на засіданні фракції — що голосувати не буду. Добре. Іноді я нічого не казав, просто не голосував або голосував проти», — зізнався народний обранець. Він констатував згубність паралізування ВР та необхідності змін її роботи. «Я не применшую абсолютно впливу Президента на рішення нашої фракції, але більшість депутатів фракції — в силу особистих, не знаю, яких обставин — дуже лояльні до побажань Президента. Частина депутатів може сперечатися, може доводити свою правоту… Безперечно, вплив є, але сказати, що рішення приймаються там, а ми тільки тиснемо на кнопки, ну, це не правда», — повідомив Олександр Черненко, зауваживши, що його однопартійці не підтримали чимало ініціатив голови держави.

Старший консультант програми «Рада», народний депутат першого скликання  Володимир Крижанівський закликав журналістів уникати поверховості та критично ставитися до власного бачення. «Я впевнений в тому, що в парламенті багато депутатів, які роблять усе можливе, щоб об'єднатися і працювати для людей», — зауважив він у відповідь на питання про підсумки роботи четвертої сесії. Екс-нардеп познайомив з тонкощами регламенту та формування коаліції. На думку Володимира Крижанівського, парламентська криза «досягла дна» під час попереднього скликання, але «цей народ все-таки колись приведе нормальних керівників і головне він повинен контролювати їх».

Зазначимо, що на цьому тижні регіональних медійників збирали і в уряді. На семінарі з питань енергоефективності та тарифної політики Кабміну виступали прем’єр, міністри, посадовці та діячі, чия діяльність дотична темі.

Фото — сайт ВР, Internews Ukraine.