Шість доярок замість п’яти, або Чи потрібне Україні Нацбюро фінансової безпеки?
Таке відчуття, ніби, Україна входить у нову феодальну епоху. Бо як іще пояснити постійну появу нових “правоохоронних” формувань, які дедалі більше виглядають маленькими приватними арміями, створеними для певних приватних цілей?
Цього тижня терпіння громадськості та правозахисників випробовують так званими “нацдружинами”, парамілітарними формуваннями, а десь тиждень тому Президент заявив про необхідність створити Національне бюро фінансової безпеки (далі - НБФБ).
За словами пана Порошенка, цей новий орган має відлучити від впливу на економіку та бізнес ГПУ, СБУ, НАБУ і Нацполіцію, МВС та інших силовиків.
“Бо прийдуть до тебе три празники в гості. Радуйся!”
На перший погляд, прекрасна мета: замість п’яти перевіряючих органів до середнього і великого бізнесу начебто приходитиме один. Бізнесменів звільнять від постійних перевірок та нападів. Новий орган буде, за словами Президента, “базуватись на сучасних ризик-орієнтованих методах сучасного кримінального аналізу та стане в більшій мірі інформаційним центром для боротьби із корупції”. Бізнес процвітатиме.
Та боюся що Україні поява додаткового органу означає додатковий контроль і вимоги, а не послаблення. Саме по собі створення нового органу не позбавить існуючих повноважень старі структури: для цього потрібні серйозні зміни в Кримінально-процесуальний та Податковий кодекси, та низку спецзаконів. Якщо в селі кажуть, що розумне теля двох маток ссе, то тут, схоже, вийде навпаки: корова одна, а телят усе більшає.
Хоча, можливо, нове “теля” буде сильнішим за попереднє і законодавчо відпихне всіх інших від “годівнички”.
Окрім перехресних перевірок, може вийти і так, що одна й та сама справа потраплятиме під юрисдикцію кількох структур і під час слідства вони просто заважатимуть одна одній.
Тож чому потрібно створювати новий орган, замість того щоб відрегулювати взаємодію вже існуючих?
“Чьих вы, братцы, будете”?
Повноваження НБФБ очевидно будуть дуже широкими і безпосередній керівник Бюро матиме якщо не повний контроль за функціонуванням бізнесу, то принаймні величезний вплив на нього.
Хто призначатиме голову НБФБ і кому напряму буде підпорядковуватись Бюро? Судячи з усього, або Кабмінові, або напряму Президентові.
Першим законопроект щодо створення Служби фінансових розслідувань розробляло Міністерством фінансів ще на початку 2017 року. У законопроекті Мінфін попіклувався, щоб Служба підпорядковувалась безпосередньо їм.
Законопроект був схвалений Кабміном, та на розгляд Верховній Раді його так і не передали.
До речі, цікаво, що початковий варіант законопроекту наділяв слідчих нового органу (тоді це називалося Службою фінансових розслідувань), правом застосовувати широкий спектр поліцейських заходів: «оперативка», «прослушка», «наружка», спецназ, штурм...
Нову версію законопроекту розробляє парламентський комітет із питань податкової політики, що може означати підконтрольність нового органу Кабміну чи безпосередньо Президенту.
Можливі й інші варіанти, зокрема підпорядкування Нацбюро -- МВС. Та коментарі Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова підказують, що такий план не розглядається.
Міністр ВС наполягає на тому, що якщо й передавати економічні злочини від підслідності МВС -- до підслідності Нацбюро, то передавати всі, а не лише їх частину. Або ж навпаки - не передавати нічого.
Це логічно з багатьох причин. Ну наприклад. Найшвидше, що законом буде визначена певна цінова градація -- від якої суми економічні злочини потраплять під юрисдикцію НБФБ. Та під час розслідування будь-якої справи цифра, що в ній фігурує, може ставати як більшою, так і меншою, тож юрисдикція може мінятися, що створюватиме плутанину. Простіше кажучи, до одних і тих самих людей приходитимуть і Нацбюро, і, скажімо, податкова або СБУ.
Хороша деталь така:
Розглядається, що НБФБ функціонуватиме так: спочатку слідчі аналізуватимуть бази даних, виявлятимуть схеми розкрадання державних фінансів, установлюватимуть факти несплати узгодженої суми грошових зобов’язань та формуватимуть аналітичний висновок про злочинну схему. І лише після цього відомості будуть вносити до ЄРДР.
(Тим, хто забув: сьогодні дані про справу вносяться до ЄРДР як тільки є ознаки кримінального правопорушення, і тільки потім з’ясовують, чи насправді особа причетна до злочину.)
Нова норма непогана, бо людину не треба буде зайвий раз смикати без достатніх підстав. Але, як завжди, є питання щодо реалізації: більшість інформації існує в обмеженому доступі, і без відкриття кримінального провадження зібрати її буде неможливо.
