"Давати людям не лопати в руки, а комбайни". Трудова міграція українців в ЄС виявила "дно" української вищої школи
Про це йшлося на конференці] «Українці у Польщі: біженці, мігранти чи «відтік мізків»?», що відбулася в Києві у рамках VIІІ Форуму «Україна-Польща», повідомляє «Справжня Варта».
Під час конференції, що її організували Міжнародний фонд «Відродження» та Фонд ім. Стефана Баторія (Польща), зокрема були представлені результати дослідження провідних фахівців-міграціологів обох країн щодо викликів для державної політики та неурядових організацій, пов’язаних з трудовою міграцією.
Майже 40% українських мігрантів, за даними Держстату, у 2017 році прийшлося на Польщу. Вектор міграції змінився зі сходу на захід, і це дуже помітно, каже Юлія Руда з Центру економічної стратегії.
Кількість громадян України, які одномоментно проживають у Польщі, можна оцінити у понад 800 тис. осіб. Чисельність українських мігрантів зі східних областей України зрозла після 2014 року. За даними Національного банку Польщі, регіональне походження мігрантів до 2013 року розподілялось таким чином: зі західних областей України – 93,7%; зі східних областей – 6,3%. Після 2014 року регіональне походження розподілилось таким чином: зі західних областей України – 71,6%; зі східних областей – 28,4%.
За зазначенням експерта, міграція має циркулярний характер: українці їдуть, заробляють гроші в Польщі та повертаються. Їм цікаво отримувати польську зарплату та жити за українськими цінами.
"Цікаво, що близько 16% мігрантів сьогодні – з вищою освітою. Якщо подивитися на ринок праці в Україні – майже половина працівників має вищу освіту. Але зовсім не це означає, що відбувається виток мозків. Насправді, в Польщі чекають на українців не з вищою, а з професійно-технічною освіто. До речі, у нас вища освіта дуже роздута", - вважає представник Центру економічної стратегії.
З нею погоджується начальник управління міжнародного співробітництва, зв’язків з громадськістю та ЗМІ Держслужби занятості Святослав Лешик. "Перший важливий фактор міграції - це величезний дисбаланс на ринку праці. Адже українська вища школа вже десятки років поспіль продукує спеціалістів, які не затребувані на ринку - це "дно". Ми є єдиною держустановою, яка займається профорієнтуванням дорослих громадян, яким ми допомагаємо за рахунок держави отримати нові навички, вміння та нову освіту, які допоможуть їм отримати роботу. Як показує практика, ми успішно це реалізуємо. На відміну від вишів", - каже чиновник.
"Для України дуже важливо сьогодні звернути увагу на вищу школу, - впевнена Юлія Руда. - Тобто зробити акцент на потреби, які є у роботодавців щодо кваліфікованої робочої сили і реформувати освітню систему. Тут немає жодної політики, адже тепер наші роботодавці конкурують за працівників з усім світом, який нарешті для українців став насправді глобальним. Будь який громадянин України, лише перетнувши кордон, за ту саму роботу може отримати вдвічі-тричі більшу зарплату".
За словами експерта, в Україні продуктивність праці взагалі суттєво менше, ніж в Польщі. Дуже важливо, щоб рботодавці "давали людям не лопати в руки, а комбайни", щоб створювалася додана вартість. Збільшення продуктивності праці дозволить збільшити вартість праці загалом, каже Руда.
Те, що за освітнім рівнем українські трудові мігранти - це досить освідченні фахівці, підтверджується даними Держстату. Разом з тим, більше половини з них поки що виконують у Польщі найпростіші роботи. Тільки 2.4% займали посади фахівців, професіоналів, службовців.
"Тут ми маємо не скільки відплив, скільки втрату мізків. Тобто, люди виконують ту роботу, яка не відповідає їх кваліфікації", - зазначає Олена Малиновська з Національного інституту стратегічних досліджень.
Важливе питання - це питання інтеграції наших працівників у польське суспільство, вважає експерт. Адже, за даними Держстату, лише 14% тих, хто виїздив до Польщі у 2017 році, не розмовляють на польській мові чи не розуміють її. Це досвідчені мігранти, які близькі до польської культури . Це одночасно і шанс, і виклик - тобто посилення українського вектору на польському ринку праці - тільки питання часу.
