Гра проти корупції: як у Латинській Америці намагаються залучити та навчити громадян

Слабкі механізми внутрішнього контролю, обмежений доступ до публічної інформації, неадекватні інструменти підзвітності й брак суспільного контролю за діяльністю органів державного управління є лише деякими провідними причинами корупції.

Відтак у Болівії, Міністерство з питань інституційної відкритості й боротьби з корупцією спільно з Управлінням ООН з питань боротьби з наркоторгівлею й злочинністю (UNODC) розробили серію антикорупційних просвітницьких ігор з метою посилення громадської участі в боротьбі з корупцією та популяризації права на доступ до інформації. Серія з семи ігор, інтерактивних і освітніх одночасно, націлена на запровадження нової політики з попередження корупції за допомогою активної участі з боку суспільства.

Предки болівійців грали в такі ігри. Фото: bucannegro.blogspot.com

Перша частина «Відкритість проти корупції» має на меті навчання громадян основоположним тематичним поняттям, тоді як друга частина під назвою «Викриття злочинів» використовується для підвищення обізнаності щодо різних видів пов’язаних із корупцією злочинів та щодо санкцій, котрі застосовуються за кожне таке порушення. Третя гра «Антикорупційна миша» призначена для ознайомлення її учасників з головними державними інституціями, відповідальними за боротьбу з корупцією.

На основі такого введення, ігри з четвертої до сьомої включно спрямовані на посилення громадської участі в антикорупційних заходах. Частина четверта – «Протидія корупції – право та обов’язок» – допомагає визначити відповідальність і обов’язки громадянського суспільства в боротьбі з корупцією. Натомість п’ята частина «Проти корупції… наша участь» висвітлює як і чому члени громади можуть і повинні брати участь у протидії корупції. Гра за номером шість – «Колесо доступу до інформації» – популяризує право на інформацію як фундаментальний засіб у боротьбі з корупцією. А сьома, остання гра «Друже! Давай позбудемося корупції» дозволяє гравцям оцінити те, що вони вивчили, та визначити як вони можуть впровадити ці знання на практиці.

Ігри розроблені так, щоб учасники мали можливість поступово засвоювати інформацію, що подається. Після проходження семи ігор, учасники озброєні ключовою інформацією щодо стандартів, понять та інструментарію, доступних для них у протидії корупції.

Представник UNODC в Болівії Чезарь Гьюдес відзначив унікальність ігрового підходу: «Це є дуже інноваційним шляхом підвищення обізнаності громадянського суспільства в питаннях, пов’язаних з корупцією. За допомогою цих ігор громадяни стануть по-справжньому ключовими гравцями й викривачами неправомірних практик в своїх громадах».

Початок введення серії ігор в дію супроводжувався презентаціями в таких громадських місцях як парки, площі, виставки й школи в головних містах по всій Болівії. Отримавши позитивне сприйняття дітлахами, молоддю й дорослими, ігри стали частиною процесу боротьби з корупцією за допомогою інноваційних методів популяризації відкритості та протидії корупції.

Досвід Болівії ентузіасти хочуть реалізувати й в Україні. Як розповів  голова ГО “Антикорупційна Рада України” Богдан Якимюк, наразі це питання на стадії обговорення з іноземцями, оцінюються фінансові і ресурсні можливості реалізації такого проекту в Україні.

- Молодь є незаангажованою в боротьбі проти корупції й рушійною силою майбутнього України, – говорить Богдан Якимюк. – А молодим людям в сьогоднішніх умовах інформаційного суспільства ігровий підхід буде цікавим і корисним одночасно. Більше того, візуалізація умовних, але з реального життя ситуацій, коли гравець потрапляє в інтерактивному режимі в конкретний випадок, де він опиняється перед вибором, сприяє кращому запам’ятовуванню й фіксуванню позицій у свідомості.

Щодо Болівії, то, за словами Богдана Якимюка, вони лише розпочали. Однак, там є державний антикорупційний орган, котрий виступив партнером і виявив неабияку зацікавленість. В Україні ж, наскільки відомо, окремого антикорупційного органу немає. – Головним ініціатором таких антикорупційних ігор є ООН, – резюмував Богдан Якимюк. – Проте ігри, на мій погляд, повинні бути адаптовані до менталітету й особливостей кожної країни. І саме тут потрібні ініціативи зсередини.