Керівники палацу Путіна отримують держпосади, будинки, громадянство і банки

Вражаюча доволі історія навіть за російськими стандартами. Відрубаний цілий мис, побудований справжній палацовий комплекс - з садами, парками, фонтанами, басейнами і спортивними майданчиками. Навколо палацу організовано ціле селище, де, мабуть, живе персонал, прокладені дороги, побудовані три гелікоптерні майданчики. Розкіш, в порівнянні з якою меркнуть усі шубосховища країни. Усе це прямо зараз там стоїть, обгороджене десятьма огорожами, під охороною армії ЧОПовців і ФСО, і багато років ніхто не готовий назвати себе власником цього палацу.

Розібравшися, ми стверджуємо: хазяїном цього палацу як і раніше є Володимир Володимирович Путін.

Володимир Володимирович Путін може скільки завгодно прикидатися «Михайлом Івановичем», Миколою Шамаловим, бізнесменом Олександром Пономаренком, власником «пансіонату», за яким цей об'єкт числиться, але це не змінить того, що палац побудований для нього і фактично їм контролюється.

Здавалося б, навіть концентрації двоглавих орлів на квадратному метрі було б досить для того, щоб зняти питання про власника.

Але журналісти Рейтерс, Нової Газети, Нью Таймс і багато інших зібрали унікальну доказову базу, що деталізує все, аж до банківських проводок і рахунків за мармур.

Нагадаю коротку історію питання. У грудні 2010 року бізнесмен Сергій Колесніков опублікував лист, в якому розповів про будівництво величезної резиденції для Володимира Путіна, вартість якої на той момент вже дійшла до 1 мільярда доларів.

Уже пізніше, в 2014-му, Рейтерс і Нова Газета опублікували цінні документи, що підтверджують те, що друзі Путіна Шамалов і Горелов розпиляли сотні мільйонів доларів з бюджету Росії на постачаннях томографів у рамках національного (!) проекту (!) «Здоров'я» (!). Їх компанія поставляла медичне устаткування за ціною, яка вдвічі перевищує ринкову, а різниця осідала на липових компаніях-посередниках. Із коштів цих підставних контор було пізніше сплачено $48 млн архітекторові палацу Ланфранко Чирилло, який забезпечував постачання будматеріалів на об’єкт.

Схема руху коштів від томографів до будматеріалів для палацу в Геленджику ( на жаль, не перекладена з англійської) Reuters

Ми знаємо про цю історію напрочуд багато - звідки гроші, через які конкретно фірми вони відмивалися, хто будував, хто підписував документи. Ми бачили фото палацу зсередини, охорону ФСО, інвестиційні договори, підписані главою УДП Кожиним, і «президентську» супер-яхту Олімпія біля палацу ми теж бачили. Опублікована навіть записана розмова, де будівельники палацу, обговорюють скільки «особистих» грошей «начальника» у них в розпорядженні.

New Times

Коли-небудь про цю аферу знімуть голлівудський блокбастер, а доки додамо наші півкопійки теж. Сьогодні ФБК розповість про те, як склалася доля тих, хто цей палац будував і ним управляє.

Величезна ділянка площею 678 583 м 2 і сам палац з численними будівлями, записаний на ТОВ «Комплекс», який у свою чергу належить офшору з Британських Віргінських островів. Ділянка, на якій розташовується під'їзна дорога, взагалі дивовижним чином записана на Прикордонне управління ФСБ. Мабуть там прокладений спеціальний держкордон.

Нам нарешті стала відома площа основного об'єкта цього архітектурного ансамблю, яка раніше ніяк не називалася і прикидалася дуже неточно. Тепер все офіційно - 17 692 м 2.

Це тільки головна будівля. Також є одна будівля площею 4471.2 кв.м., одна 2775.1 кв.м. і декілька будівель площею більше 1000 кв.м. Повний комплект виписок можна подивитися тут.

Ось найсвіжіша фотографія палацу, яку ми випадково знайшли в соціальних мережах.

Комусь одному сподобалося

Ансамбль і 3 гелікоптерні майданчики

Попри те, що незабаром після першої публікації про палац стверджувалося, що об'єкт проданий, люди, які займалися його будівництвом і управляють ним зараз, отримали відмінні бонуси у вигляді посад, акцій банків і інших приємностей.

Компанія, що керує палацом, від самого початку його будівництва і до цього дня значиться як ТОВ «УК Інвестбуд» і його засновники: Тетяна Кузнєцова і Інна Колпакова.

І якщо комусь здасться, що це якісь номінальні тітки з селища Прасковіївка, це зовсім не так.

Чоловік Інни Колпакової, Олександр Колпаков, у 2014-му році після відставки Кожина очолив Управління справами президента, а до цього очолював Управління «В» Служби безпеки президента. Судячи з усього, «В» - означає Валдай. Там знаходиться одна з резиденцій Путіна.

Доля посміхнулася не лише парі Колпакових.

Тетяна Кузнєцова, друга засновниця, отримала ділянку з дачею прямо на набережній в Геленджику.

Геленджицькі будинки будівельників палацу Путіна

Її чоловік, Олег Кузнєцов, теж має безпосереднє відношення до будівництва палацу для президента. Він керував військовою частиною 1473 Федеральної служби охорони і виступав при будівництві палацу представником забудовника.

Прямо по сусідству з Кузнєцовими в Геленджику опинився ще один дуже важливий герой нашої історії. Той самий італійський архітектор Ланфранко Чирилло, який і спроектував палацовий комплекс, ввозив через свою фірму будматеріали (судячи з усього, контрабандою) і знайомий нам ось за цим прекрасним діалогом:

New Times

"Я - італієць, став архітектором Путіна".

Про цей будинок нещодавно писала Нова Газета - до березня 2015-го року він належав Роману Золотову, синові Віктора Золотова, одного з найнаближеніших осіб Путіна, що керував 13 років його службою безпеки, а зараз очолює внутрішні війська.

Золотов молодший продав (чи подарував) будинок архітекторові всього місяць тому.

Ось ці будинки на мапі, прямо на березі моря стоять.

https://maps.yandex.ru/-/CVSKy4J7

А незадовго до купівлі будинку у головного охоронця Путіна Чирилло отримав ще і російське громадянство з рук президента.

Ссылка

Власними курортними будинками, посадами і громадянством винагорода будівельників палацу не обмежується. Ще щедріші подарунки попереду.

Кузнєцову і Чирилло об'єднують не лише палац і сусідні будинки. У жовтні 2014 року вони обидва стали акціонерами банку «Союзний», отримавши по 10 акцій, і увійшли до ради директорів банку:

Ми так і не зрозуміли, що це за банк такий і чи має він яке-небудь функціональне навантаження, окрім відмивального. У листопаді 2013 року у банку проводилися обшуки, які завершилися штрафом від центробанку за порушення закону про відмивання грошей.

Але не лише у Кузнєцової і Чирилла минула осінь склалася вдало.

Навіть колишнім гендиректорам компанії, що управляє палацом, були підготовлені нові посади в Управлінні Справами Президента в Москві.

Колишній гендиректор Іван Сердитов 24 жовтня 2014 року очолив підприємство з Постачання Продукції Управління Справами Президента Російської Федерації. Що характерно, в 2000-2001 роках цю організацію очолював директор кооперативу «Озеро» Смирнов. Правда Сердитов протримався на посту пару місяців.

Інший колишній директор компанії Болат Кабикенович Закар’янов, який числиться головою думи Геленджику, в серпні 2014 паралельно очолив Федеральну державну автономну установу «Оздоровчий комплекс Рубльово-Успенський» Управління справами Президента Російської Федерації.

Зовсім нещодавно, в лютому,  Закар’янова перевели на посаду керівника Головного управління громадського харчування адміністрації президента, який виконує обов'язки.

У його руках сконцентрована тепер особлива відповідальність, не те, що якимсь порожнім «пансіонатом» в Прасковіївці керувати. Ось на сайті перераховуються головні завдання відомства Болата Кабикеновича:

- організація громадського харчування у федеральних державних органах;

- забезпечення організації державних прийомів і інших протокольних заходів, що проводяться від імені Президента Російської Федерації і Голови Уряду Російської Федерації;

- забезпечення високоякісною екологічно чистою сільськогосподарською продукцією підвідомчі Управлінню у справах Президента Російської Федерації комбінати харчування лікувально-оздоровчих, медичних і дитячих дошкільних організацій;

- координація роботи керівних організацій, що здійснюють послуги громадського харчування, які здійснюють виробництво і переробку сільськогосподарської продукції, діяльність у сфері торгівлі і області культури.

З причини такого вантажу відповідальності, ми особливо переживаємо через те, що чиновник схоже незаконно поєднує держслужбу з управлінням приватним готелем «Червона Талка» в Геленджику.

І це ще на додаток до обов'язків голови геленджицької думи, які він офіційно не складав.

Ось таким химерним чином склалися долі власників і директорів нікому не відомої компанії Інвестбуд. Ніби, говорять, Путін ніякого відношення до палацу не має, це усе офшор іноземний, а посади усім роздають чомусь саме в Управлінні  у Справах Президента. Громадянство архітекторові не Британських Віргінських Островів дають, а російське і особистим указом Президента.

Коли ми розслідуємо діяльність Путіна, ми розуміємо, що ніколи в житті без обшуків і інших спецзаходів не отримаємо документ на офшори з ім'ям «PUTIN VLADIMIR» або якийсь договір. На такому рівні багато що будується на довірі, дружбі і особистих зв'язках, а що на довірі не побудувати - будується на акціях на пред'явника. Ми прекрасно знаємо, що ключова вимога до путінських юристів - повна анонімність. Тому нам потрібна ваша допомога. Якщо у вас є документи, пов'язані з цим палацом або ще щось, що може бути корисним - присилайте нам на https://blackbox.fbk.info

Анонімність гарантуємо.

А ще читайте, поширюйте і розповідайте про це знайомим. Про палац, про томографи, вкрадені бюджетні гроші, аудіотехніку за мільйон доларів, пограбованих екологів і зухвалу брехню чиновників, готових вже заперечувати сам факт існування палацу.

PS:

Спасибі за відмінну роботу відділу розслідувань ФБК і окремо Георгію Албурову (бідному Жорі, напевно, тепер ще п'ять кримінальних проваджень вигадають).

Якщо вам подобається те, що робить ФБК, підтримати нас можна тут.