І щоб там не було, ми повинні не забувати про цей день і відзначати його.

Загальновизнано, що на давній українській землі жили індоарійські племена і звучала мова священнодійств і жреців, мова літератури, науки й культури – санскрит. І саме ним написані найвизначніші й найдавніші пам’ятки стародавніх індійців, а саме, «Махабгарата», «Рамаяна», «Рігведа».

А знущатися можуть не лише фізично чи матеріально, а й психологічно. Адже значна частина українців досьогодні змушує себе говорити чужою мовою, спотворюючи власну, російським або польським суржиком.

Великоруський язик не сам дійшов до кордонів імперії, а його допхали туди сотні тисяч совєтського війська, тюрми та Сибір.

Українське село традиційно вважалося, та, власне, і зараз дуже багатьма теоретикам вважається колискою української нації. І для таких тверджень є серйозне підґрунтя.