Японський садочок – краса у простоті
На наших українських присадибних ділянках такий стиль ландшафтного дизайну з’явився зовсім нещодавно, хоча цим незвичним напрямом вже давно захоплюються у Європі.
У дивовижному куточку східної культури все дуже просто, красиво і вишукано, тому в ньому можна приємно відпочити. Давні японці вважали, що в затишних райських садибах знаходиться ще і місце для роздумів – медитації. Філософія Дзен, яка була популярна в 15 сторіччі на Сході, сприяла такому світогляду. Після того, як дивовижний інтер’єр з’явився на території одного із дзен-буддійських храмів, давні мешканці країни Сонця почали називати чудові сквери Дзен-садами.
Яким був би сквер японської садиби, якщо б його ландшафт не наповнив духовним змістом чайний будиночок (тясіцу)? Чайна церемонія в 15 сторіччі стає одним з головних національних ритуалів. Про це потурбувалася філософія Дзен, яка не забула залишити свій відбиток на процесі чаювання, зробивши його духовним та символічним. У тясіцу японці зазвичай не лише розпивали філіжанку божественного напою з друзями, але і могли помедитувати, споглядаючи всю пишність природи, знаходячи красу в простих та звичайних речах. Увійти до обителі священного ритуалу можна було лише на колінах, оскільки двері до чайного будиночка робилися висотою 90 сантиметрів.
До чудового будиночка, вважали давні японці, повинна обов’язково вести кам’яна доріжка з п’ятикутними ліхтариками, які символізують стихії (кожна частина – це стихія: земля, вода, вогонь, вітер, небо). Перед тим, як насолодитися смаком цього давнього напою, кожен відвідувач повинен був омити руки та вуста святою водою з криниці – цукубаї. Тому сьогодні необхідними атрибутами японського стилю вважаються криниці, фонтани, водоспади чи каскади, обрамлені натуральним камінням.
Різноманітна пейзажними ландшафтами країна сходу Сонця: гори, вкриті хвойними чагарниками та кипарисами, змінюються то рівниною, всіяною мандариновими деревами, то невеликими пагорбами, прикрашеними мохом. Тому і в мініатюрі, на присадибних ділянках, сучасні дизайнери розрізняють два типи східних садочків: з пагорбами та плоскі. Вибір творця ладшафтів залежить від особливостей грунту, якщо сад великий, то в ньому можуть сполучатися обидва типи. В садах з пагорбами частіше за все знаходяться водойма, водоспад, каскад або фонтан. Плоскі сади – це «сади каміння», «сухі сади», «сади моху». Сади створюються як для прогулянки, так і для споглядання. Іноді розташування у скверах східного стилю, як і сама філософія Дзен, буває абстрактним, побудованим на імітаціях. Пісок може зображати воду – звідси ефект «сухого моря», а каміння – імітувати гори та острови.
І який же райський садочок без інтриги… Родзинка композиції стилю в тому, щоб насолоджуватися всією його красою з будь-якого місця саду. Тут без невід’ємних складових дизайну не обійтися – сосни, кипариси, бамбук, вічнозелений чагарник, карликові дерева створюють затишок та атмосферу спокою. А для тих, хто жадає послухати «музику крапель», неподалік від будиночка можна посаджати пальму або бананове дерево.
Щоб по-справжньому обмалювати, що ж таке дивовижне творіння райського стилю, не вистачить і найтовстішої книги. Лише той, хто сам відвідає цю дивовижну країну, яка вшановує філософію Дзен-будизму, зможе насправді зрозуміти її своєрідну природу та незвичної краси ландшафти.
