Харківські підземелля: реальності міфа
Пізніше, у II пол. XIX – на поч. XX ст., вивченню цієї зовсім непримітної, але дуже цікавої сторони харківського містобудування присвятили себе і світські дослідники столиці Слобожанщини. Студіюючи архівні матеріали і спираючись на знання старожилів, вони прийшли до обгрунтованого висновку про наявність під центральною частиною міста розгалуженої мережі підземних споруд, які частково використовуються для господарських потреб (наприклад, відомим харківським купцем Жевержеєвим), а частково перебувають у віданні церкви (підземна частина Свято-Покровського монастирю).
Основними причинами уваги дослідників до харківських підземних спорудах були як інтерес до історії рідного міста та його таємниць, так і утилітарна необхідність вивчити те, що знаходиться під ногами харків'ян і може становити загрозу для будівництва, а іноді і пересування.
Влітку 2013 року місто Харків скромно відзначило ювілей, яким не може похвалитися жодне місто України, – виповнилося рівно 100 років з початку офіційного вивчення такої загадкової і романтичної сторони життя нашого міста як старовинні підземні ходи.
Уявіть собі! Почастішання провалів і знахідки стародавніх підземних споруд при проведенні земляних та будівельних робіт на початку ХХ століття призвели до того, що в 1913 році при Харківській міській управі було створено два підрозділи, метою яких стало вивчення підземного простору міста Харкова:
• відділ по завідуванню підземними спорудами і погодженням підземних робіт при Технічному відділі Харківської міської управи;
• комісія з дослідження підземних ходів в м.Харкові.
Вже 100 років тому для харківської міської влади стає нагальним завдання вивчення і впорядкування вже існуючих старовинних підземель, а також вироблення норм і правил, за якими повинні проводитися земляні роботи, прокладка комунікацій і будівництво нових підземних споруд.
Досліджені в липні 1913 р членами комісії підземні ходи під Миколаївською площею, Соборним та Горяїновським провулками були визнані безпечними (принаймі, на протязі найближчих 10 – 15 років), також було прийнято ще одне рішення про необхідність їх нанесенні на план міста.
Жваві суперечки викликало питання про призначення підземних ходів. Представники Харківського імператорського університету В.І. Сава, Е.М. Іванов і А.С. Федоровський вказували на той факт, що будівництво ходів носило суспільний характер і велося з метою оборони та можливої втечі населення під час татарських набігів. Професор Федоровський також вказував на те, що підземні ходи як історичні пам'ятники досить поширені. Наприклад, відомі подібні ходи в Києві, Полтаві і Чернігові. Зовсім іншою була точка зору міського архітектора Г. Павловського, який вважав, що споруда ходів мала комерційні цілі і будівництво підземель справа рук купців чи відкупників, які використовували підземні ходи для зберігання своїх товарів.
Проблеми перед комісією з дослідження поземних ходів м. Харкова стояли ті ж, що і перед сучасними дослідниками – недостатнє фінансування та складності з проведенням дослідницьких робіт на території приватних володінь. Це призвело до того, що основними формами роботи комісії стали розсилка листів виробникам підземних робіт з проханням повідомляти комісію при виявленні підземних галерей і вивчення архівних матеріалів.
Пройшло століття, а питання про те, ким, коли і головне – навіщо були побудовані багатосотметрові, обкладені добре обпаленою червоною цеглою на міцному вапняному розчині підземні галереї шириною і висотою майже в сажень, а подекуди й більше залишаються досі.
Активісти харківської фундації історико-культурних досліджень «Діти підземелля» вже 10 років шукають відповіді на них, але старовинні підземелля неохоче відкривають свої таємниці, приховані за завалами, обваленням склепінь і відсутністю письмових джерел.
Проте, перспективи у харківських старовинних підземель є! Є ті, кому цікаво їх досліджувати і ще більше тих, хто хоче їх відвідати. І якщо в даний час відвідування фрагментів харківських підземних ходів доля професійного дослідника-спелестолога та туриста-екстремала, то, при належному фінансуванні, наше місто може обзавестися парою-трійкою нових оригінальних екскурсійних об'єктів, які зможуть задовольнити інтерес навіть найвибагливішого «екскурсанта».
